Нове масштабне дослідження міжнародної групи вчених, очолюване фахівцями з Інституту Альфреда Вегенера (Німеччина), пролило світло на походження Антарктичної циркумполярної течії (АЦТ). Ця океанічна «ріка» не лише переміщує у 100 разів більше води, ніж усі наземні річки планети разом узяті, а й є ключовим регулятором глобального клімату.
Результати роботи, опубліковані 13 квітня 2026 року, доводять: для запуску цього гігантського механізму було недостатньо простого відкриття океанічних проток.
Тектонічне перетворення та льодовиковий період
Близько 34 мільйонів років тому Земля перейшла від теплого «парникового» стану до холодного льодовикового. Саме в цей період розпочалося формування Антарктичного льодового щита. Використовуючи суперкомп’ютерне моделювання, вчені з’ясували наступне:
-
Роль Тасманової протоки: Течія не могла стати безперервною, поки Австралія не відійшла від Антарктиди на достатню відстань.
-
Вплив вітрів: Лише коли потужні західні вітри почали дути безпосередньо через глибоководні проходи, АЦТ набула своєї нинішньої сили.
-
Парникові гази: На момент формування течії рівень $CO_2$ в атмосфері становив 600 ppm (це показник, якого людство може досягти в найближчому майбутньому).
Читайте також: Знайдено дві нові скелясті планети зі схожим на Землю кліматом
Різниця між минулим та сьогоденням
Дослідження спростувало міф про те, що АЦТ одразу стала кільцевою. На ранніх етапах («зародкова» форма):
-
Атлантика та Індійський океан мали бурхливі потоки.
-
Тихоокеанський сектор залишався відносно спокійним.
-
Океанічна циркуляція працювала інакше, ніж зараз, що суттєво впливало на розподіл тепла по планеті.
Читайте також: Вчені очікують, що до 2027 року в Арктиці не залишиться льоду
Чому це важливо для майбутнього?
За словами провідної авторки дослідження Ханни Кналь, вивчення минулого допомагає краще прогнозувати майбутні кліматичні сценарії. Хоча умови 34-мільйонної давнини не можна проектувати на майбутнє «один до одного», розуміння механізмів АЦТ дозволяє точніше моделювати танення льодовиків та підвищення рівня Світового океану.
