Велика війна на Близькому Сході переходить у фазу виснаження, де правила диктує не годинник, а економічний терор. Господар Білого дому Дональд Трамп офіційно підтвердив: він не збирається поспішати з фіналом іранської кампанії. Поки Тегеран намагається «огризатися» в Ормузькій протоці, Вашингтон методично душить режим санкційним бетоном.
Сьомий тиждень війни: ніякого тиску, тільки розрахунок
Трамп відкинув усі закиди щодо того, що він нібито хоче «закрити справу» до проміжних виборів. Початковий план «бліцкригу» на 4-6 тижнів плавно переріс у сьомий тиждень операції, і президента США це цілком влаштовує.
«У мене немає жодних часових рамок. Поспішати нікуди. Нам потрібна вигідна угода для американського народу, а не швидка картинка для ЗМІ», — відрізав Трамп.
Читайте також: «Блокада триває»: Трамп відреагував на відкриття Ормузької протоки та різко розкритикував НАТО
Піратство в протоці: Білий дім не бачить «криміналу»
Цинізм ситуації досяг апогею, коли прессекретарка Керолайн Левітт прокоментувала захоплення бойовиками КВІР іноземних суден в Ормузькій протоці. Позиція Вашингтона проста до жорсткості: якщо корабель не американський і не ізраїльський — це не порушення перемир’я.
-
Логіка шерифа: Поки «швидкісні катери» іранців не чіпають прапор США, Трамп вважає регулярний флот Ірану офіційно «стертим у попіл».
-
Медіа-атака: Білий дім відкрито звинуватив ЗМІ у «роздмухуванні» теми захоплення двох міжнародних суден та пошкодження грецького танкера.
Читайте також: Нафтовий обвал: Brent впала нижче $90 після деблокади Ормузької протоки
Економічна блокада: острів Харк як нафтовий котел
США продовжують реалізовувати стратегію «максимальної асфіксії». Морська блокада працює як годинник, заганяючи економіку Ірану в середньовіччя.
-
Ціна питання: Режим втрачає 500 мільйонів доларів щодня.
-
Нафтовий тупик: Острів Харк перетворився на гігантське сховище, забите сировиною, яку неможливо вивезти. Тегерану просто нічим платити своїм людям.
Попри те, що Іран відкинув умови перемир’я через блокаду, Трамп спокійно чекає на капітуляцію. Для нього це не просто війна — це затяжний рекет на державному рівні, де виграє той, у кого міцніші нерви та більше авіаносців.
