На тлі уповільнення бойових дій та активного обговорення повоєнних сценаріїв (зокрема, нещодавнього аналізу «фінської моделі» від JPMorgan Chase), у європейських кулуарах розпочався пошук ключової фігури, яка зможе очолити переговорну місію від імені Заходу. Як повідомляє авторитетне видання Politico, наразі в ЄС розглядають три основні кандидатури важковаговиків європейської політики, хоча кожна з них має свої критичні мінуси.
Трійка фаворитів від Politico
-
Маріо Драгі (експрем’єр Італії): Має найвищі шанси всередині блоку. Він користується колосальною повагою в Європі, не вважається надто войовничим «яструбом», але й ніколи не симпатизував Кремлю. Головна проблема — Драгі, як технократ та економіст, поки не давав публічних сигналів, що прагне цієї геополітичної ролі.
-
Александр Стубб (президент Фінляндії): Має успішний досвід посередництва та раніше висловлював інтерес до цієї місії. Проте його кандидатура може викликати жорстке несприйняття у Москві через недавній вступ Фінляндії до НАТО.
-
Ангела Меркель (ексканцлерка Німеччини): Вона вільна від державних посад і має величезний досвід прямих перемовин як із Володимиром Зеленським, так і з Владіміром Путіним. Водночас у самому ЄС багато хто налаштований проти неї через провал «Мінських угод», які тривалий час стримували, але не відвернули велику війну.
Читайте також: Шредер підтримав «заморожування» війни в Україні
Чому Кая Каллас отримає «ні» від Кремля?
Глава дипломатії ЄС Кая Каллас фактично сама висунула свою кандидатуру, заявивши, що міністри закордонних справ обговорення це питання наприкінці травня, і додавши: «Думаю, я зможу розпізнати пастки, які розставляє Росія».
Проте європейські дипломати на умовах анонімності визнають, що через її безкомпромісну антиросійську позицію Путін одразу заблокує її участь. «Вона сама виключила себе з числа кандидатів», — констатують у кулуарах Брюсселя.
Німецькі маневри: Штайнмаєр замість Шредера
Паралельно у Берліні планують висунути кандидатуру чинного президента Франка-Вальтера Штайнмаєра. При цьому уряд Німеччини категорично відкинув пропозицію Кремля залучити до процесу одіозного Герхарда Шредера. В Берліні цей крок Путіна офіційно назвали спробою посіяти розкол всередині європейської спільноти.
Альтернативний шлях: нейтральні лідери
Джерела, близькі до Офісу президента України, зазначають: Путін глибоко не довіряє самому Євросоюзу як інституції. Тому ідеальним посланником може стати сильна політична фігура, яка має підтримку Заходу, але формально не представляє Брюссель. У цьому контексті звучать імена міністра закордонних справ Норвегії Еспена Барта Ейде або навіть голови МЗС Індії Субраманьяма Джайшанкара, який зберігає робочі контакти з обома воюючими сторонами.
