В Україні стартує масштабне перезавантаження системи бронювання працівників, покликане подолати гострий дефіцит кадрів на ринку праці та одночасно мобілізувати приховані ресурси для оборони країни. Як заявив в ефірі національного телемарафону міністр економіки Олексій Соболєв, наразі в державі офіційно заброньовано понад 1,3 мільйона громадян. Цей показник утримується на стабільному рівні вже кілька років, проте нові економічні та безпекові виклики змушують Кабмін коригувати правила гри.
Головна мета урядових нововведень — реалізація жорсткого суспільного принципу воєнного стану: «Людина має або працювати на економіку, або захищати державу зі зброєю в руках».
Нові квоти та грошовий ценз: особливий статус прифронтових зон
Уже в середині червня 2026 року в Україні набуде чинності оновлений механізм надання відтермінувань від мобілізації. Компаніям доведеться оперативно переглянути списки своїх співробітників та привести їх у відповідність до нових розрахованих квот.
Однією з ключових змін стає впровадження чіткого зарплатного критерію для підтвердження статусу критичності підприємства. При цьому Кабмін застосував диференційований підхід, зважаючи на важкі умови ведення бізнесу в регіонах, наближених до бойових дій:
-
Базовий рівень для України: Офіційна заробітна плата заброньованого працівника має становити не менше трьох прожиткових мінімумів — 25 941 грн.
-
Пільговий рівень для прифронтових міст: Для підприємств, які попри постійні обстріли та безпекові ризики продовжують працювати у прифронтовій зоні (зокрема, в таких індустріальних центрах, як Запоріжжя), планку знижено і залишено на попередньому рівні — 21 600 грн.
Протягом червня Мінекономіки спільно з Міноборони остаточно фіналізують оновлені критерії. У липні та серпні бізнес буде зобов’язаний заново переузгодити свій статус «критичності». Ті організації, які не зможуть підтвердити відповідність новим вимогам до кінця літа, втратять право на бронювання персоналу. Прямий фіскальний ефект від реформи оцінюється в 10–13 мільярдів гривень додаткових надходжень до бюджету.
- Читайте також: У Запоріжжі викрили масштабну схему ухилення від мобілізації через фіктивну аспірантуру
Що чекає на 2 мільйони громадян «у тіні»?
Найбільш серйозним викликом для Кабміну залишається доля близько двох мільйонів військовозобов’язаних, які досі не оновили свої військово-облікові документи та фактично випали з правового й економічного поля країни.
Мінекономіки та оборонне відомство наразі спільно розробляють спрощені процедури, які дозволять легалізувати цей людський ресурс. З одного боку, стратегічні підприємства гостро потребують робочих рук, і міністр наголошує, що знайти офіційну роботу з гарантованим бронюванням наразі цілком реально. З іншого боку — держава посилює заходи впливу на порушників обліку.
З початку 2026 року в Україні через порушення мобілізаційного законодавства вже заблоковано рахунки 6 тисяч так званих «ухилянтів». За словами міністра оборони Михайла Федорова, чинна нормативно-правова база технічно дозволяє масштабувати цю практику на всі два мільйони порушників, якщо вони відмовляться від легальної зайнятості чи служби. Дискусії щодо цивільних обмежень для таких громадян тривають: зокрема, у військовому керівництві лунають радикальні пропозиції щодо тимчасового обмеження виборчого права терміном на 10 років для осіб, які уникали виконання конституційного обов’язку.
