У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №15260, який має на меті кардинально змінити підхід до виявлення активів, законність походження яких викликає сумніви. У разі ухвалення документа, Національна поліція отримає потужний інструментарій для антикорупційного контролю, який раніше був зосереджений переважно у спеціалізованих органах на кшталт НАБУ чи САП.
Ключові новації документа
Законопроєкт пропонує внести зміни до низки законодавчих актів (КУпАП, ЦПК, закон «Про Нацполіцію»), які передбачають:
-
Розширений доступ до реєстрів: Поліція отримає право безоплатно та безперешкодно отримувати інформацію про нерухомість, майновий стан, корпоративні права та інші активи безпосередньо з державних автоматизованих систем та реєстрів.
-
Стислі строки на відповідь: Суб’єкти, яким надіслано запит від поліції, будуть зобов’язані надати інформацію протягом 3 днів, або повідомити про причини затримки протягом 10 днів.
-
Пошук та арешт: Поліція зможе самостійно здійснювати розшук майна, яке підлягає стягненню в дохід держави, та ініціювати його арешт.
-
Експертна оцінка: Документ дозволяє правоохоронцям залучати професійних експертів для оцінки реальної вартості виявлених активів.
Читайте також: Кредит через «Дію»: МФО отримали прямий доступ до держреєстрів для верифікації клієнтів
Відповідальність за перешкоджання
Законопроєкт суттєво посилює покарання за ігнорування запитів поліції. Штрафні санкції та адміністративна відповідальність (стаття 185-13 КУпАП) загрожують тим, хто:
-
ненадасть інформацію у визначені строки;
-
надасть недостовірні дані;
-
розголосить третім особам факт збору поліцією інформації про їхні активи.
Чому це важливо?
Автори ініціативи стверджують, що залучення територіальних підрозділів поліції зробить процес виявлення «необґрунтованих активів» значно оперативнішим, ніж зараз. Наразі кількість таких справ залишається низькою через складність процесуальної роботи.
Водночас експерти прогнозують жваву дискусію в парламенті та суспільстві щодо меж таких повноважень. Критики зазначають, що надання поліції широкого доступу до приватних даних українців вимагатиме чітких запобіжників, аби уникнути можливих зловживань.
