Ера повністю безподаткового закордонного онлайн-шопінгу для українців добігає кінця. Профільний комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту ухвалити за основу та в цілому пакет доопрацьованих законопроєктів №15112-д та №12360. Ці документи кардинально змінюють правила дистанційного продажу товарів з-за кордону: вони передбачають скасування податкової пільги та запровадження 20% ПДВ на імпортні посилки вартістю до 150 євро.
У Раді наголошують, що реформа є обов’язковим кроком у межах євроінтеграції: аналогічні пільги Європейський Союз ліквідував ще у 2021 році. Оновлені правила покликані вирівняти конкурентні умови для вітчизняних виробників та ритейлерів, які сплачують податки всередині країни, на відміну від іноземних платформ.
За прогнозами парламентарів, навіть у разі швидкого ухвалення закону нові правила дистанційної торгівлі набудуть чинності не раніше 1 січня 2027 року, оскільки Кабмін та маркетплейси потребують перехідного періоду для налаштування ІТ-систем.
Два сценарії сплати податку: маркетплейс або поштовий оператор
Новий закон не повинен створити заторів на митниці чи додаткової бюрократії для пересічного покупця. На круглому столі профільних бізнес-спільнот директорка департаменту міжнародних операцій АТ «Укрпошта» Юлія Павленко пояснила, що документ передбачає дві моделі адміністрування ПДВ:
-
Варіант 1: Автоматично на маркетплейсі (для гігантів типу Temu та AliExpress).
Великі міжнародні платформи, які вже інвестували в український ринок, не підуть з нього. Вони доопрацюють свої ІТ-модулі, і 20% ПДВ стягуватимуться автоматично в момент оформлення замовлення покупцем. Наприкінці звітного періоду маркетплейс перераховуватиме ці кошти операторам доставки («Укрпошта», «Нова пошта», Meest Express), які безпосередньо ввозять вантаж, а ті вже сплачуватимуть їх до держбюджету України.
-
Варіант 2: Оплата через поштового оператора (для менших продавців).
Якщо покупець замовляє товар на невеликому закордонному сайті, який не інтегрував українську систему оподаткування, обов’язок лягає на логістів. Продавці зобов’язані передавати операторам інформацію про переміщення посилок, а оператори зв’яжуться з покупцем ще до прибуття відправлення в Україну (через додаток або SMS) та організують оплату податку перед митним оформленням.
Читайте також: Нові податки для онлайн-продавців та покупців: ПДФО 10% на OLX та ПДВ на всі посилки з-за кордону
Цифрова митниця та боротьба з «консолідацією» посилок
Для адміністрування нових податкових правил уся система обробки міжнародних відправлень переходить в автоматичний режим.
Технічні деталі реформи від «Укрпошти» та Держмитслужби:
Запровадження UCR: Для контролю використовуватиметься унікальний код посилки (Unique Consignment Reference). Це дозволить коректно обробляти так звані консолідовані відправлення. Останнім часом AliExpress та Temu активно економили на логістиці: вони беруть 3–5 різних замовлень одного покупця, об’єднують їх у Китаї та надсилають як одну важку посилку. Статистика підтверджує цей тренд: якщо у 2021 році перевезли близько 4 млн кг міжнародних відправлень, то минулого року — вже 12 млн кг, хоча кількість самих посилок суттєво не зросла.
Готовність митниці: У Державній митній службі заявили, що митниця повністю готова з нового року обробляти 100% посилок в автоматичному режимі у разі остаточного ухвалення законопроєкту парламентом.
Представники українського ритейлу та великого бізнесу закликають депутатів якнайшвидше проголосувати за документи. На їхню думку, чинна система стимулює компанії переносити склади електронної комерції за кордон через ризики повітряних атак в Україні та нерівні податкові умови з іноземними продавцями. Реформа покликана ліквідувати «сірі» схеми, коли комерційні партії товарів штучно дробилися на сотні дрібних посилок до 150 євро для уникнення оподаткування.
