Світові фінансові та енергетичні ринки отримали потужний сигнал до стабілізації після місяців жорсткого військового протистояння в регіоні Перської затоки. У четвер, 28 травня 2026 року, авторитетне американське видання Axios, посилаючись на високопоставлені дипломатичні джерела та підтвердження від віцепрезидента США Джей Ді Венса, повідомило про досягнення попередньої згоди між перемовниками США та Ірану.
Сторони погодили текст Меморандуму про взаєморозуміння (MOU), який має на меті розблокувати стратегічну Ормузьку протоку — головну транспортну артерію, через яку проходить близько п’ятої частини світового обсягу нафти та зрідженого природного газу (ЗПГ). Проте документ наразі має статус попереднього і потребує остаточного затвердження вищим політичним керівництвом обох країн — президентом США Дональдом Трампом та верховним лідером Ірану Моджтабою Хаменеї.
Ключові пункти попереднього меморандуму
Проєкт мирного треку, напрацьований за посередництва дипломатів із Пакистану та Катару, базується на принципі взаємних компромісів та складається з кількох критичних етапів:
-
Режим тиші: Пролонгація поточного крихкого припинення вогню (яке діє з 8 квітня) ще на 60 днів для проведення широкомасштабних політичних переговорів.
-
Розмінування акваторії: Офіційний Тегеран зобов’язується протягом 30 днів повністю очистити Ормузьку протоку від встановлених ним морських мін та забезпечити абсолютно «безперешкодний та безмитний» прохід для іноземних цивільних суден і супертанкерів.
-
Зняття морської блокади: Сполучені Штати почнуть поетапно згортати свою військову блокаду іранських портів (запроваджену 13 квітня). Скасування обмежень відбуватиметься строго пропорційно до відновлення реального комерційного трафіку в протоці.
-
Ядерний трек: Протягом 60-денного вікна Іран має взяти зобов’язання не прагнути створення ядерної зброї та обговорити утилізацію високозбагаченого урану в обмін на майбутнє обговорення розморожування $25 млрд іранських активів.
Читайте також: Стратегічна поразка США та Ізраїлю: аналіз Девіда Херста щодо наслідків війни з Іраном
Економічний ефект: гойдалки на ринку нафти
Новина про можливий компроміс миттєво збила спекулятивну напругу на сировинних біржах. Нафта марки Brent, яка через енергетичну кризу та закриття протоки демонструвала цінові рекорди, продемонструвала різке падіння — до 93,75$ за барель.
Станом на вечір четверга котирування частково відіграли падіння, зафіксувавшись на позначці 94,60 $ за барель. Аналітики Волл-стріт підкреслюють, що ринок реагує виключно на очікуваннях (так званий anticipation trade). Якщо Дональд Трамп заветує меморандум, нафтові ціни можуть продемонструвати ще більш стрімкий стрибок угору.
Жорсткі «червоні лінії» Трампа та скепсис експертів
Попри оптимізм на фондових ринках, фінальне підписання угоди залишається під великим питанням. Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що Дональд Трамп наразі взяв паузу на кілька днів для роздумів, оскільки має низку непохитних «червоних ліній»: повна відмова Ірану від збагачення урану та повернення до абсолютно вільного судноплавства зразка початку року. Сам Трамп на засіданні уряду підкреслив, що підпише лише «ідеальну угоду, де США отримають усе».
Крім того, іранська сторона вустами провладного агентства Fars та військових Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) транслює протилежні сигнали, стверджуючи, що контроль та видача дозволів на прохід через Ормуз мають залишатися виключною монополією Тегерана. Ситуацію ускладнюють і паралельні повідомлення про точкові інциденти в затоці, де іранські сили намагалися атакувати американські об’єкти, а Мінфін США у відповідь наклав санкції на чергові 8 танкерів з іранською нафтою.
