Світовий ринок мінеральних добрив демонструє стрімку деескалацію слідом за покращенням геополітичної ситуації на Близькому Сході. Після тривалого періоду напруги та безпосередніх бойових дій, ціни на ключові компоненти для агросектору почали швидко відступати від своїх історичних максимумів. Світові аналітики фіксують унікальну динаміку, коли ринок закладає стабілізацію ще до фактичного повного відновлення логістичних ланцюжків.
Ормузький маятник: від квітневого піку до стабілізації
Головним маркером заспокоєння ринку стало дворазове падіння вартості азотної групи. Близькосхідний бенчмарк карбаміду обвалився приблизно на 50% — наразі його ціна зафіксувалася на рівні 475 доларів за тонну, тоді як під час квітневого піку на тлі активної фази війни з Іраном вона сягала рекордних 918 доларів.
Динаміку коливань детально описує керівниця напряму ціноутворення на добрива в аналітичному агентстві Argus Сара Марлоу. За її словами, саме карбамід зріс найшвидше й найрізкіше після закриття стратегічної Ормузької протоки. Проте цей же актив продемонстрував найглибше падіння ще до того, як судноплавний шлях був офіційно відкритий для комерційних танкерів.
Низхідний тренд сформувався під впливом комплексу факторів:
-
Очікування відновлення експорту: Трейдери почали масово розпродавати запаси ще до підписання офіційної угоди між США та Іраном, розраховуючи на швидке повернення дефіцитних обсягів з Перської затоки.
-
Сезонне затишшя: Послаблення напруги збіглося у часі з традиційним періодом низького сезонного попиту на добрива з боку ключових аграрних регіонів світу.
-
Китайський фактор: Ринок дедалі більше враховує потенційне зняття обмежень та повернення на світову арену масштабного китайського експорту.
Довідка Financial Times:
Значущість Близького Сходу для продовольчої безпеки важко переоцінити. Країни Перської затоки прямо або опосередковано контролюють 49% світового експорту карбаміду, 30% ринку аміаку та майже 50% глобальної торгівлі сіркою, яка є базовим компонентом для виробництва фосфатних добрив.
Прихована загроза: чому ФАО б’є на сполох?
Попри позитивну для гаманців фермерів тенденцію зниження цін, провідні світові інституції не поспішають скасовувати прогнози щодо продовольчої кризи. Зниження вартості добрив може мати приховану, негативну сторону.
Головний економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Максимо Тореро попередив, що поточне падіння попиту на ринку може бути викликане не лише геополітичним заспокоєнням, а й планомірним скороченням використання добрив самими аграріями через їхню попередню дорожнечу. Якщо фермери внесли недостатньо поживних речовин у ґрунт під час весняної посівної, це неминуче вдарить по загальній врожайності. Як наслідок, світ може зіштовхнутися з новим витком дефіциту продовольства та черговим стрибком цін на продукти харчування наприкінці 2026 року.
Раніше повідомлялося, що у Європі зростає залежність від російських добрив.
