Призначення генерал-майора Михайла Драпатого Головнокомандувачем Збройних Сил України стало однією з найбільш обговорюваних подій. Бойовий офіцер, чиє ім’я міцно вписане в історію найскладніших етапів російсько-української війни, пройшов шлях від командира батальйону до очільника української армії.
Шлях від лейтенанта до генерала
Михайло Драпатий народився у 1982 році. За освітою він — кадровий військовий і професійний танкіст, який будував свою кар’єру «знизу», здобуваючи бойовий досвід безпосередньо у військах, а не у тилових штабах. У 2021 році за високі досягнення у військовій освіті він був визнаний найкращим випускником оперативно-стратегічного рівня Національного університету оборони та отримав традиційний «меч британської королеви» від послом Великої Британії.
Сім ключових фактів про бойовий шлях Драпатого:
-
«БМП, що летить» у Маріуполі (2014 рік). 9 травня 2014 року майор Драпатий командував 2-м механізованим батальйоном 72-ї бригади, який отримав наказ прорватися до захопленого міськуправління міліції для звільнення заручників. Коли колона натрапила на барикаду, його БМП на повній швидкості перелетіла загородження — цей кадр став легендарним символом початку війни.
-
Вихід з Ізварино. Влітку 2014 року він організував і очолив складний прорив українських підрозділів з оточення поблизу держкордону (район Ізвариного та Червонопартизанська). Тоді група з боями пройшла понад 160 кілометрів, вивівши близько 260 військовослужбовців і понад 30 одиниць техніки.
-
Позивний «Рубін». Попри можливість продовжити навчання у військовому виші одразу після подій 2014 року, офіцер повернувся на передову начальником штабу 30-ї окремої механізованої бригади.
-
Успіхи на півдні під час повномасштабного вторгнення. Під час активної фази війни керував угрупованням «Каховка», яке проводило контрнаступальні дії на Херсонщині та просувалося вглиб оборони противника. За успішні операції на півдні був нагороджений почесним Хрестом бойових заслуг.
-
Рятування Харківського напрямку (2024). У розпал російського прикордонного наступу на півночі Харківщини навесні 2024 року очолив ОТУ «Харків». За оцінками військово-політичного керівництва, саме злагоджені дії під його командуванням дозволили стабілізувати фронт та зірвати плани ворога.
-
Репутація «пожежного фронту». У армійських колаз за Драпатим закріпилася репутація командира-криз-менеджера, якого стабільно перекидали на найскладніші та найгарячіші ділянки — від Херсонщини до східного та північного напрямків.
-
Повний кавалер ордена Богдана Хмельницького. Його відданість службі та лідерські якості відзначені низкою найвищих державних нагород.
Тепер перед генерал-майором Драпатим постає завдання загальнодержавного масштабу — очолити всю вертикаль Збройних Сил України, реалізувати оновлену конфігурацію Генерального штабу та забезпечити подальше посилення українського війська на фронті.
