Світова система ядерної безпеки, яка десятиліттями стримувала найбільші держави від прямого конфлікту, поступово втрачає свої механізми контролю. Завершення дії ключових міжнародних домовленостей, стрімке нарощування ядерного потенціалу Китаєм і Північною Кореєю, а також сумніви союзників у надійності гарантій США можуть запустити нову ядерну гонку.
Про це йдеться в редакційному матеріалі The Washington Post, де автори попереджають про поступове руйнування міжнародної системи контролю над ядерними озброєннями.
Одним із символів нинішньої ситуації називають «Годинник Судного дня», стрілки якого, за наведеними даними, перебувають лише за 85 секунд до умовної півночі — найближчої позначки до символічної глобальної катастрофи за всю історію проєкту.
США та Росія залишилися без ключового договору
Важливою зміною стало завершення терміну дії договору New START, який протягом багатьох років залишався основним механізмом контролю над стратегічними ядерними озброєннями США та Росії.
На ці дві держави припадає переважна частина світового ядерного арсеналу. Однак стара модель двосторонніх домовленостей дедалі менше відповідає сучасній ситуації, коли глобальний баланс визначають не лише Вашингтон і Москва.
Зокрема, Китай активно розширює власний ядерний потенціал і не демонструє готовності приєднуватися до переговорів у форматі США — Росія. Паралельно Північна Корея продовжує розвивати свою ядерну програму та ракетні технології.
Японія та Південна Корея можуть переглянути свою позицію
Особливе занепокоєння викликає ситуація у Східній Азії. На тлі посилення Китаю та ядерного потенціалу КНДР у Японії та Південній Кореї дедалі частіше обговорюють можливість створення власної ядерної зброї.
Однією з причин називають сумніви щодо довгострокової надійності американських гарантій безпеки.
Поява ядерної зброї у Токіо або Сеулі могла б кардинально змінити систему безпеки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Прихильники такого сценарію вважають, що ядерний паритет між кількома країнами може посилити взаємне стримування.
Проте критики попереджають, що збільшення кількості ядерних держав автоматично підвищує ризик помилки, випадкового запуску ракети або неконтрольованої ескалації.
Чим більше ядерних держав, тим вищий ризик катастрофи
Історичний досвід показує, що ядерне стримування не завжди означає гарантовану безпеку. Хоча великі держави уникли прямої ядерної війни під час холодної війни, розширення клубу ядерних держав створює нові та менш передбачувані ризики.
Особливо небезпечним може стати світ, у якому одночасно діятиме велика кількість ядерних держав із різними військовими доктринами, рівнем технологічного розвитку та системами ухвалення рішень.
У такій ситуації навіть локальний конфлікт потенційно може швидко перерости у масштабну міжнародну кризу.
Експерти закликають хоча б знизити ризик ядерної війни
Повне глобальне ядерне роззброєння нині виглядає малоймовірним. Тому одним із можливих шляхів називають повернення хоча б мінімальних механізмів контролю та комунікації між ядерними державами.
Серед можливих кроків — попередження про ракетні випробування та масштабні військові навчання, більша прозорість щодо ядерних арсеналів, міжнародні інспекції та створення прямих каналів зв’язку між військовими та політичними керівниками держав, які мають ядерну зброю.
Світ поступово відходить від старої моделі, у якій глобальну стабільність визначали переважно домовленості між США та Росією. Нова система може виявитися значно складнішою та небезпечнішою.
Якщо дедалі більше країн вирішать, що власна ядерна зброя є єдиною гарантією безпеки, світ може увійти в епоху масштабної ядерної гонки, наслідки якої буде значно важче контролювати.
Раніше повідомлялося як саме Росія змінила умови для ядерного удару.
