Фармацевтичні компанії дедалі активніше інвестують у розробку нового покоління препаратів, які впливають на орексинову систему мозку. Ці речовини відповідають не лише за підтримання стану неспання, а й пов’язані з увагою, мотивацією, емоційним станом і механізмами формування відчуття винагороди.
Саме тому новий напрямок уже порівнюють із феноменом препаратів на основі ГЛП-1, які спочатку створювалися для лікування діабету, а згодом стали широко використовуватися для боротьби із зайвою вагою. Тепер фармацевтична індустрія сподівається, що препарати на основі орексинів також матимуть значно ширше застосування, ніж передбачалося на початку.
У США схвалили новий препарат від нарколепсії
Важливою подією для цього напряму стало схвалення у США препарату oveporexton, розробленого японською компанією Takeda. Це один із перших препаратів нового типу, призначених для лікування нарколепсії — захворювання, яке супроводжується патологічною денною сонливістю та раптовими нападами засинання.
На відміну від традиційних стимуляторів, які переважно допомагають людині тимчасово підтримувати неспання, новий препарат впливає безпосередньо на механізми, пов’язані з дефіцитом орексинової активності.
Орексини виробляються невеликою групою нервових клітин у головному мозку. Вони беруть участь у регулюванні циклів сну й неспання, а також впливають на концентрацію уваги, мотивацію та поведінкові реакції.
Препарат допоміг пацієнтам довше залишатися бадьорими
Під час клінічних досліджень пацієнти з нарколепсією після застосування oveporexton демонстрували кращу здатність протистояти сонливості.
Залежно від дозування учасники випробувань могли залишатися пильними приблизно на 12,5–25 хвилин довше під час спеціальних тестів.
Також приблизно втричі зменшилася кількість нападів катаплексії. Це стан, за якого через сильні емоції людина може раптово втрачати контроль над м’язами.
Водночас під час досліджень фіксували й побічні ефекти. Серед них — безсоння та часті позиви до сечовипускання.
Нові препарати можуть досліджувати для лікування депресії та СДУГ
Інтерес фармацевтичних компаній до орексинової системи пояснюється тим, що її функції не обмежуються лише контролем сну.
Дослідники звернули увагу на можливий зв’язок орексинів із концентрацією, мотивацією та психоемоційним станом. Зокрема, препарати цього класу почали вивчати як потенційний інструмент для лікування синдрому дефіциту уваги та гіперактивності.
Підставою для подальших досліджень стали спостереження за пацієнтами з нарколепсією, у яких на тлі лікування в окремих випадках покращувалася здатність концентруватися.
Ще одним перспективним напрямком можуть стати депресія та різні види залежностей.
Частина орексинової системи пов’язана з механізмами мотивації та відчуттям винагороди. Науковці припускають, що блокування певних рецепторів потенційно може допомогти зменшувати патологічний потяг при залежностях.
Водночас стимуляція інших механізмів орексинової системи в перспективі може досліджуватися для допомоги людям із депресією, апатією та вираженою втратою мотивації.
Однак такі можливості наразі залишаються предметом наукових досліджень і ще не означають появу готових препаратів для широкого лікування цих станів.
Фармкомпанії вже вкладають у новий напрямок мільярди доларів
Потенціал орексинових препаратів привернув увагу найбільших представників світової фармацевтичної індустрії.
Зокрема, Eli Lilly уклала угоду щодо придбання розробника препаратів, які впливають на орексинову систему, Centessa. Загальна потенційна вартість угоди, залежно від результатів досліджень, може сягати 7,8 мільярда доларів.
Аналітики Morgan Stanley прогнозують, що до 2035 року ринок препаратів на основі орексинів лише для лікування нарколепсії та пов’язаних із нею розладів потенційно може приносити близько 16 мільярдів доларів щорічно.
Для порівняння, нинішній світовий ринок препаратів для лікування нарколепсії оцінюється приблизно у 3 мільярди доларів.
Чому нові ліки порівнюють з «Оземпіком для мозку»
Порівняння з «Оземпіком» пов’язане не з механізмом дії препаратів, а з потенційною масштабністю їхнього майбутнього застосування.
Препарати на основі ГЛП-1 спочатку розробляли для контролю рівня цукру в крові у людей із діабетом. Пізніше виявилося, що вони можуть ефективно впливати на масу тіла, що значно розширило сферу їхнього використання.
Подібний сценарій тепер прогнозують і для препаратів, що впливають на орексини.
Спочатку їх розробляли насамперед для боротьби з порушеннями сну та надмірною сонливістю. Однак подальші дослідження показали, що орексинова система бере участь у значно більшій кількості процесів, пов’язаних із роботою мозку.
Якщо майбутні клінічні дослідження підтвердять ефективність і безпечність таких препаратів, сфера їхнього застосування може суттєво розширитися — від лікування порушень сну до допомоги пацієнтам із проблемами концентрації, депресивними станами та залежностями.
Раніше повідомлялося чому люди не можуть схуднути, навіть якщо дуже стараються.
