Послаблення гривні стає одним із дедалі помітніших факторів зростання цін в Україні. Девальвація національної валюти впливає не лише на вартість імпортних товарів, а й на витрати українських виробників, які закуповують за кордоном обладнання, сировину, паливо та комплектуючі.
На цьому тлі річна інфляція в Україні у липні прискорилася до 7,7% проти 7,2% у червні. За місяць споживчі ціни зросли на 0,3%.
Колишній голова Ради НБУ Богдан Данилишин вважає, що нинішня інфляція в Україні значною мірою має витратний характер. На ціни впливають війна, торговельний дефіцит, зростання вартості енергоносіїв, подорожчання імпорту та послаблення гривні.
Імпорт стає дорожчим через курс гривні
Девальвація гривні безпосередньо впливає на український ринок через високу залежність економіки від імпортних товарів.
За наведеними оцінками, близько половини споживчих витрат в Україні пов’язані з імпортними товарами. Крім того, приблизно 30% матеріальних витрат українських виробників також припадає на імпорт.
Це означає, що зростання курсу іноземних валют поступово переноситься у вартість продукції на полицях магазинів.
Якщо дорожчають імпортне обладнання, сировина чи комплектуючі, українські підприємства змушені переглядати собівартість власної продукції. У результаті девальвація гривні може створювати додаткову інфляційну хвилю.
У липні курс долара був приблизно на 7% вищим, ніж роком раніше, що, на думку Данилишина, вже посилює вплив валютного чинника на споживчі ціни.
Енергоносії, тарифи та транспорт також штовхають ціни вгору
На інфляцію впливають не лише валютні коливання.
Одними з факторів прискорення зростання цін у липні стали тарифи на водопостачання, які суттєво зросли порівняно з попереднім місяцем, а також подорожчання транспортних послуг.
Водночас значний тиск на економіку створює зростання виробничих витрат.
За наведеними в матеріалі даними, ціни промислових виробників за рік зросли приблизно на 40%, а енергоносії подорожчали ще сильніше.
Коли підприємствам дорожче обходяться електроенергія, паливо, логістика та імпортна сировина, частина цих витрат неминуче переноситься у кінцеву вартість товарів і послуг.
Окремими факторами інфляції також залишаються підвищення акцизів на пальне і тютюнові вироби, зміна світових цін на енергоносії та продовольство.
Торговельний дефіцит створює додатковий тиск на гривню
Однією з фундаментальних проблем української економіки називають значний торговельний дефіцит.
Україна імпортує значно більше товарів, ніж експортує, а різницю доводиться компенсувати надходженнями міжнародної фінансової допомоги.
За оцінкою Данилишина, торговельний дефіцит становить близько 69 млрд доларів, або приблизно третину валового внутрішнього продукту.
Така структура економіки робить Україну більш залежною від зовнішніх поставок і валютних надходжень. Відповідно, будь-яке послаблення гривні може швидко відбиватися на вартості імпортної продукції.
Особливо відчутним цей ефект стає в умовах війни, коли внутрішнє виробництво стикається з проблемами через руйнування підприємств, енергетичні ризики, нестачу робочої сили та складну логістику.
Найбільший внесок в інфляцію роблять продукти та паливо
Значну частину інфляційного тиску формує продовольство.
За наведеними оцінками, понад половину загального зростання цін забезпечують товари продовольчої групи. Ще близько п’ятої частини припадає на автомобільне паливо та транспортні послуги.
При цьому динаміка цін залишається нерівномірною. Одні товари можуть дешевшати через сезонні фактори або збільшення пропозиції, тоді як інші категорії демонструють різке зростання.
Така ситуація, на думку економіста, свідчить про те, що в Україні немає одного універсального джерела інфляції. На ціни одночасно впливають енергоносії, курс гривні, податки, логістика, імпорт і державне регулювання тарифів.
Чи може НБУ зупинити зростання цін
Окрему дискусію викликає ефективність монетарної політики НБУ в умовах воєнної економіки.
Богдан Данилишин вважає, що висока облікова ставка має обмежений вплив на основні джерела нинішньої інфляції, оскільки значна частина цінового тиску виникає не через надмірний споживчий попит, а через зростання витрат виробників.
У класичній моделі підвищення ставок стримує попит і таким чином допомагає боротися з інфляцією. Однак у ситуації, коли дорожчають енергоносії, імпорт, логістика та сировина, вищі ставки можуть додатково ускладнювати доступ бізнесу до кредитів.
За оцінкою економіста, для зменшення інфляційного тиску Україні необхідно не лише обмежувати попит, а й створювати умови для зростання внутрішнього виробництва.
Що може стримати інфляцію в Україні
Одним із можливих напрямків називають підтримку виробництва та розширення доступу бізнесу до фінансових ресурсів.
Чим більше товарів Україна здатна виробляти всередині країни, тим меншою може бути залежність від дорогого імпорту та валютних коливань.
Водночас для стабілізації цін важливими залишаються ситуація на валютному ринку, обсяги міжнародної допомоги, безпекова ситуація, стан енергетичної інфраструктури та можливість підприємств відновлювати або нарощувати виробництво.
Таким чином, девальвація гривні є лише одним із елементів складного інфляційного механізму. Проте через значну залежність України від імпорту послаблення національної валюти може дедалі сильніше впливати на ціни для споживачів.
Раніше повідомлялося чому банкнота 2000 грн не вплине на інфляцію: роз’яснення Нацбанку.
