Офіційний Київ сформував чітку стратегію превентивного військового стримування на північних кордонах держави. Командувач Сил безпілотних систем (СБС) Збройних сил України Роберт Бровді, більш відомий за позивним «Мадяр», виступив із жорстким та прямим застереженням на адресу самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. За його словами, українське оборонне відомство вже має детально пропрацьований та затверджений перелік із перших 500 військово-стратегічних об’єктів на білоруській території.
Ця заява пролунала на тлі активізації інформаційного та військового тиску з боку Мінська, а також заяв білоруського Міноборони про нібито «116 спроб зафіксованих атак та польотів безпілотників з боку України» лише за останній тиждень. У ЗСУ дали чітко зрозуміти: у разі безпосереднього перетину білоруською армією державного кордону або повноцінного залучення режиму до прямих воєнних дій на боці РФ, Україна застосує весь наявний арсенал далекобійних ударних дронів та ракетного озброєння.
Превентивне стримування: ключові акценти заяви СБС
Звернення командувача Сил безпілотних систем було опубліковане на офіційних комунікаційних майданчиках і містило метафоричні, проте цілком однозначні військові натяки:
Командувач СБС Роберт «Мадяр» Бровді про готовність до відповіді:
«Мінському гауляйтеру Лукашеску: пес, що лає, не кусає. Птах хижий не такий. Перші 500 цілей вже на олівці. Безкоштовна і дуже практична порада: не лізь у очі Україні».
Військові аналітики зазначають, що досвід ударів українських далекобійних СБС по території Російської Федерації (зокрема успішне травневе ураження 13 російських нафтопереробних підприємств, дев’ять із яких повністю зупинили виробничі потужності) доводить реальність цих намірів. Білоруський військово-промисловий комплекс, паливна інфраструктура, аеродроми та логістичні вузли є значно компактнішими та вразливішими для масованих нальотів безпілотних авіаційних комплексів.
- Читайте також: Полювання на «Мадяра»: The Guardian назвала Роберта Бровді ціллю №2 для Кремля після Зеленського
Дипломатичний шпагат Лукашенка та фактор Трампа
Різке застереження з боку ЗСУ з’явилося у вкрай неоднозначний для мінського режиму період. З одного боку, Білорусь демонструє демонстративну лояльність Москві, проводячи спільні навчання з розгортання тактичної ядерної зброї на тлі занепокоєння країн Східного флангу НАТО та розміщення комплексів «Орєшнік».
З іншого боку, Олександр Лукашенко паралельно намагається вести складну дипломатичну гру із Заходом, розраховуючи на посередництво нової американської адміністрації Дональда Трампа:
-
«Велика угода» зі США: Напередодні Лукашенко публічно заявив про підготовку так званої «великої угоди» з Вашингтоном за ініціативи Білого дому.
-
Пом’якшення санкцій: Перші кроки у цьому напрямку вже зафіксовані в економічній площині. Наприкінці березня Сполучені Штати Америки ухвалили рішення про часткове скасування та оптимізацію санкційних обмежень проти ключових фінансових та промислових донорів мінського режиму — Міністерства фінансів РБ, Банку розвитку та експортного гіганта «Білоруськалій».
Попри ці геополітичні маневри та намагання Лукашенка гарантувати Заходу, що Мінськ «не буде втягнутий» у війну за відсутності прямого нападу на його територію, Генеральний штаб ЗСУ посилює оборонні рубежі та заходи безпеки у північних областях. Заява Сил безпілотних систем чітко окреслює червоні лінії: будь-яка практична спроба допомогти Кремлю у веденні бойових дій автоматично перетворить 500 білоруських об’єктів на законні та пріоритетні цілі для українських безпілотників.
