Національний банк ухвалив рішення щодо зниження з 28 липня 2023 року розміру своєї облікової ставки на 3% — з 25% до 22% річних.
Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний і пообіцяв цілий цикл зниження — зменшення обліку продовжиться і далі за наявності передумов.
Рішення правління Пишний пояснив зменшенням поточного рівня інфляції з січня до червня 2023 року з 26% до 12,8%. І повідомив, що Нацбанк покращив свій інфляційний прогноз на 2023 рік із 148% до 10,6%, а на 2024-й — із 8,5% до 6%.
Прогноз щодо зростання ВВП України регулятор покращив з 2% до 2,9%. Міжнародна фінансова допомога нашій країні від іноземних партнерів цього року очікується на рівні $42 млрд.
«З огляду на покращення інфляційних очікувань та прогноз подальшого уповільнення інфляції, поточне та прогнозоване зниження ставки узгоджується зі збереженням привабливості гривневих заощаджень. Це важливий елемент забезпечення курсової стійкості при пом’якшенні валютних обмежень та переходу до більшої гнучкості обмінного курсу. Водночас, зниження облікової ставки на тлі збереження макрофінансової стабільності підтримає відновлення економіки», – сказав Пишний.
Востаннє НБУ переглядав свою ставку в червні 2022 року, і тоді через зростання інфляції її підняли з 10% до 25% річних.
Через зниження обліку до 22% буде зменшено доходність депозитних сертифікатів Нацбанку:
- короткострокових депозитних сертифікатів (overnight) – з 20% до 18%;
- 3-місячні депозитні сертифікати — з 25% до 22%
Саме у ці депосертифікати банки вкладають значну частину депозитів, які збирають у населення. Тому за ставками за сертифікатами НБУ знижуватимуться і ставки за депозитами фізосіб.
Нацбанківські кредити рефінансування подешевшають із 27% до 24% річних.
Оцінюючи ситуацію в економіці Андрій Пишний виділив такі ризики
1. Зниження обсягів чи втрата ритмічності надходження міжнародної допомоги.
2. Відновлення суттєвого дефіциту електроенергії внаслідок значних руйнувань енергетичної інфраструктури, що призведе до обмеження економічної активності та експорту, збільшення потреби в імпорті та, відповідно, посилення тиску на валютному ринку.
3. Нові масштабні удари по інфраструктурі, що обмежують експортну логістику, а також економічний потенціал країни загалом.
4. Виникнення додаткових бюджетних потреб (для підтримки обороноздатності, ліквідації наслідків терактів тощо) та значних дефіцитів, зокрема у енергетичній сфері.
5. Подальші ускладнення експорту агропродукції, зокрема, продовження чи розширення торгових обмежень окремими європейськими країнами.
Заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук уточнив, що через зупинку зернового коридору Україна недоотримує $2 млрд. Але в Нацбанку все ж таки розраховують, що українські агровиробники зможуть вивести свою продукцію (зерно, мало та інше) з липня 2023 року по червень 2024 року.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.