Новий етап санкційної війни: США внесли Alibaba, Baidu, BYD та Nio до військового «чорного списку» Пентагону

glava-pentagonu-ssha-peregljanut-strukturu-rozmishhennja-vijskovih-u-sviti

Економічне та технологічне протистояння між Сполученими Штатами та Китайською Народною Республікою вийшло на новий критичний рівень. Міністерство оборони США (Пентагон) офіційно розширило так званий «список 1260H» — перелік комерційних структур, які, за даними американської розвідки, безпосередньо або опосередковано підтримують збройні сили Китаю (НВАК). У вівторок, 9 червня 2026 року, стало відомо, що до оновленого переліку потрапили найбільші стовпи китайської індустрії: маркетплейс Alibaba, IT-гігант Baidu, лідер світового ринку електромобілів BYD та один із передових розробників робототехніки Unitree. Про це повідомляє профільне видання TechCrunch із посиланням на аналітичне агентство Bloomberg.

Правовою основою для цього рішення є закон про оборонний бюджет США від 2021 року. Внесення компаній до списку 1260H є потужним сигналом для американського бізнесу та фінансових інституцій, оскільки воно тягне за собою жорсткі обмеження на інвестиції, спільні технологічні розробки та експортно-імпортні операції.

Автомобільний та ШІ-сектори під тотальним прицілом Вашингтона

Особливістю нинішнього оновлення «чорного списку» став акцент на транспортній галузі, системах автономного водіння та робототехніці. Цього року Пентагон суттєво розширив перелік за рахунок автовиробників та їхніх суміжників. Загальна кількість підсанкційних юридичних осіб досягла 188 компаній.

До списку, окрім конгломерату BYD, увійшли:

  • Nio — відомий виробник преміальних електромобілів.

  • CALB Group та EVE Energy — провідні розробники та постачальники літій-іонних акумуляторів для автопрому.

  • Robosense — один із глобальних лідерів у виробництві лазерних далекомірів (лідарів), які використовуються для систем безпілотного керування (вона приєдналася до свого прямого конкурента Hesai, що вже перебуває під обмеженнями).

  • Baidu — внесена через активне фінансування та розробку технологій ШІ для мілітарного та автономного транспорту.

Варто зазначити, що нинішній крок Вашингтона є логічним продовженням протекціоністської політики президента Дональда Трампа, який раніше запровадив безпрецедентне 100% мито на імпорт будь-яких китайських електромобілів до США, щоб захистити американський автопром.

Парадокс Трампа: геополітика проти бізнесу

Попри посилення державного тиску на технологічний сектор КНР, ситуація ускладнюється суперечливими заявами з боку Білого дому. Паралельно з оновленням списку Пентагону, президент Дональд Трамп публічно заявив, що адміністрація США зараз розглядає можливість придбання часток у провідних китайських ШІ-компаніях.

На думку експертів, такий крок відображає прагнення Трампа поєднати жорсткий політичний тиск із фінансовою вигодою для США, оскільки американські інвестори не хочуть втрачати контроль над надприбутковим ринком штучного інтелекту, де раніше під санкції вже потрапив інший китайський гігант — Tencent. Наразі нові обмеження загрожують остаточно розірвати ланцюжки постачання між Кремнієвою долиною та Шеньчженем, де вже заблоковані такі гіганти як Huawei, CATL, DJI та BOE Technology.

Раніше повідомлялося, що Пентагон підтвердив $400 млн допомоги Україні, але кошти ще не витратили.