Заява російського диктатора Володимира Путіна про те, що війна проти України нібито «йде до завершення», викликала широкий резонанс у світових медіа та політичних колах. Пролунала вона одразу після незвичного параду 9 травня у Москві, який вперше за багато років пройшов без традиційної демонстрації важкої військової техніки на Червоній площі.
Втім, попри миролюбні заяви Кремля, аналітики сумніваються, що Росія справді готова припинити бойові дії або піти на компроміс із Україною.
Чому цьогорічний парад у Москві привернув увагу
Західні видання звернули увагу, що парад 9 травня у Росії виглядав значно скромніше, ніж у попередні роки. На Червоній площі не було колон танків, ракетних комплексів та іншої важкої техніки, яка традиційно демонструвала військову міць РФ.
Британські медіа припускають, що Кремль побоювався можливих атак українських дронів, тому відмовився від масштабної демонстрації озброєння. Також журналісти зауважили меншу кількість іноземних гостей та посилені заходи безпеки у російській столиці.
На цьому тлі слова Путіна про можливе завершення війни одразу стали центральною темою інформаційного порядку денного.
Що саме заявив Путін
Під час спілкування з журналістами російський президент вкотре повторив традиційні кремлівські наративи про «протистояння із Заходом» та знову згадав так звані «Стамбульські домовленості» 2022 року.
Путін заявив, що війна нібито могла завершитися ще кілька років тому, однак Захід «переконав Україну продовжувати боротьбу». Після цього він додав:
«Я думаю, що справа йде до завершення».
Також глава Кремля несподівано припустив можливість зустрічі із президентом України Володимиром Зеленським — але лише для підписання фінальної мирної угоди.
- Читайте також: Буданов назвав умови можливої розмови Зеленського і Путіна: Україна готова до діалогу за однієї умови
Чому експерти не вірять у швидке завершення війни
Попри гучні заяви, аналітики вважають, що реальних ознак готовності Росії до миру поки немає.
За словами експертів, Кремль продовжує наполягати на своїх максималістських вимогах, зокрема щодо окупованих територій Донбасу, а також не демонструє готовності відмовитися від військового тиску.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) наголошує, що Росія паралельно із розмовами про переговори продовжує активні бойові дії та перекидання резервів на фронт.
Крім того, держсекретар США Марко Рубіо нещодавно заявив, що переговорний процес фактично зайшов у глухий кут через нездатність сторін знайти компроміс.
Чи справді Росія слабшає
Водночас західні медіа дедалі частіше пишуть про зростання проблем усередині Росії.
Видання The Economist зазначає, що Україна поступово перехоплює ініціативу на полі бою. За даними ISW, РФ вперше за тривалий час втратила більше територій, ніж змогла захопити.
Крім того, Україна нарощує удари дронами по російській інфраструктурі, складах та військових об’єктах навіть далеко від фронту. Це створює додатковий тиск на російську економіку та систему безпеки.
Проте експерти попереджають: навіть попри санкції та великі втрати Росія все ще має ресурси для продовження війни ще кілька років. Кремль адаптував економіку до воєнного режиму, а авторитарна система дозволяє владі жорстко контролювати суспільство й придушувати будь-яке невдоволення.
Для чого Кремль заговорив про мир
Аналітики припускають, що заяви про можливе завершення війни можуть бути частиною інформаційної кампанії Кремля.
Москва може намагатися:
- знизити міжнародний тиск;
- вплинути на західну аудиторію;
- посіяти дискусії щодо необхідності переговорів;
- підготувати російське суспільство до одного з можливих сценаріїв завершення війни.
Водночас у Кремлі, ймовірно, розглядають одразу два варіанти: або поступово готувати ґрунт для переговорів, або продовжувати війну, якщо там вважатимуть, що час грає на користь Росії.
Наразі жодних ознак швидкого миру або готовності Москви відмовитися від своїх вимог немає. Навпаки — бойові дії тривають, а сторони залишаються далекими від компромісу.
