Україна паралельно з ліквідацією наслідків масштабних російських обстрілів реалізує стратегічний перехід до принципово нової моделі енергозабезпечення. Замість радянської централізованої системи в країні розбудовується децентралізована, екологічна та стійка архітектура за принципом «енергетичних сот». Про це у середу, 3 червня 2026 року, заявив Президент Кабінету Міністрів (Прем’єр-міністр) України Денис Шмигаль під час свого онлайн-виступу на авторитетному безпековому форумі «Архітектура безпеки».
Глава уряду підкреслив, що досвід ведення повномасштабної війни чітко продемонстрував головну вразливість старої системи: надмірна концентрація великих енергетичних активів автоматично означає катастрофічну концентрацію ризиків перед ракетними та дроновими ударами ворога.
Чотири рівні стійкості та концепція «Країна-фортеця»
Нова енергетична модель, яку впроваджує Кабмін, базується на чотирьох взаємопов’язаних рівнях відповідальності: держава, регіони, територіальні громади та приватний бізнес. Безпековий захист інтегрується безпосередньо у логіку управління інфраструктурою через посилення фізичних укріплень, розгортання додаткових засобів ППО, кіберзахист та впровадження модульного високоремонтопридатного обладнання.
Як раніше інформувала Перша віцепрем’єр-міністерка — міністерка економіки України Юлія Свириденко, станом на 1 червня 2026 року в країні було повністю завершено перший критично важливий етап зведення інженерного захисту об’єктів енергетики. Спільно з керівниками обласних військових адміністрацій (ОВА) Кабмін актуалізував переліки ключових вузлів у межах державних Планів стійкості, затвердивши подальший комплекс робіт під егідою оборонної концепції «Країна-фортеця».
Мережа автономних кластерів: Де з’явиться нова генерація?
Суть «енергетичних сот» полягає у створенні повністю автономних або напівавтономних енергетичних кластерів. Вони здатні забезпечувати життєдіяльність міст та критичної інфраструктури навіть за умов повного відключення від магістральних ліній передач.
Ця архітектура розділена на три технологічні ешелони:
-
Базова стабільність: Надійний фундамент системи забезпечуватиме атомна генерація (АЕС), розвиток якої залишається стратегічним пріоритетом.
-
Гнучкість та маневровість: Будівництво нових потужностей у енергодефіцитних регіонах. Зокрема, у 2026 році стартує масштабний державний конкурс на будівництво до 1,3 ГВт нової генерації у найбільш вразливих областях: Харківській, Сумській, Полтавській, Чернігівській, Київській, Дніпропетровській та Одеській.
-
Локальна автономія: Масова децентралізація через запуск когенераційних та малих газопоршневих установок для водо- та теплопостачання громад.
Динаміка реалізації проєкту демонструє високі темпи. Починаючи з 1 березня 2026 року, в межах Планів стійкості в українську мережу вже успішно інтегрували 319 МВт розподіленої генерації. Наразі триває монтаж та пусконалагодження газогенераторних комплексів сумарною потужністю 541 МВт. Загальна амбітна мета Кабміну на поточний рік — ввести в експлуатацію 1,5 ГВт нових, захищених від обстрілів потужностей, що дозволить сформувати міцний технологічний резерв на наступний зимовий період.
