Масовані та результативні нальоти українських далекобійних безпілотників змусили військове командування РФ піти на екстрені заходи. Для посилення протиповітряної оборони російської столиці системи ППО евакуюють безпосередньо з лінії фронту в Україні, повідомляє видання The Telegraph.
Приводом для поспішного перегрупування сил ППО стала нещодавня успішна атака українських БПЛА на стратегічний Московський нафтопереробний завод (НПЗ) у Капотні, розташований лише за 16 кілометрів від Кремля. Як зазначають західні аналітики, навіть хвалені три кільця протиповітряної оборони навколо російської столиці виявилися неспроможними зупинити українські авіаудари.
За даними супутникових знімків та фотоматеріалів, оприлюднених у мережі, безпосередньо біля підприємства розгорнули установку зенітного ракетно-гарматного комплексу (ЗРГК) «Панцир», піднявши її на спеціальну вежу. Ключовий маркер того, що техніку забрали з передової — кабіна комплексу обладнана захисною металевою сіткою («мангалом»). Подібне екранування використовується окупантами виключно в зоні бойових дій в Україні для захисту від ударних FPV-дронів. Крім того, аналіз знімків зафіксував порожні пускові контейнери, що прямо вказує на дефіцит зенітних ракет-перехоплювачів у РФ.
Аномальна концентрація «Панцирів» у Капотні
Експерти українського профільного видання Defense Express, дослідивши доступні відеоматеріали, виявили, що російські військові розгорнули навколо нафтопереробного заводу справжній логістичний вузол протидії дронам. Поблизу об’єкта ідентифіковано щонайменше чотири додаткові комплекси «Панцир» різних модифікацій.
Росіяни поспіхом розмістили техніку на найвищих доступних точках рельєфу — безпосередньо на естакадах з’їздів з Московської кільцевої автомобільної дороги (МКАД), менш ніж за кілометр від території заводу. Аналітики наголошують, що реальна кількість залучених ЗРГК може бути ще більшою, а щільність систем ППО на квадратний метр у Капотні наразі просто «зашкалює».
Чому радянська архітектура ППО РФ провалила іспит «роями дронів»
За інформацією української сторони, московський регіон формально прикривають понад 100 стаціонарних зенітних комплексів великого радіуса дії та близько 50 мобільних систем типу «Панцир». Проте застаріла радянська концепція побудови ППО, орієнтована на відбиття поодиноких крилатих ракет чи літаків, виявилася абсолютно недієздатною проти сучасної тактики ЗСУ — використання скоординованих «роїв» далекобійних безпілотників.
Наслідки неефективності російського захисту під час нальоту 18 червня виявилися катастрофічними:
-
Масштабні руйнування: На Московському НПЗ внаслідок влучань спалахнули резервуари з паливом, завод зазнав серйозних пошкоджень.
-
Friendly fire: Кадри з місця подій вказують на те, що один із комплексів ППО, розміщений у сусідній лісосмузі, у паніці міг відпрацювати «дружнім вогнем» по об’єктах самого підприємства.
-
Транспортний колапс: Через регулярні нічні атаки окупанти змушені повністю призупиняти роботу чотирьох головних аеропортів Москви.
Ситуація для Кремля ускладнюється не лише фізичними ударами. Паралельно українські кіберфахівці здійснили успішний злам офіційних цифрових ресурсів мера Москви Сергія Собяніна, розмістивши на урядових сайтах заклики до росіян фінансувати українську безпілотну авіацію.
Раніше повідомлялося, що Україна та Німеччина створять нову систему ППО проти балістичних ракет.
