Масштаби тіньової економіки в Україні залишаються значними. За оновленими оцінками експертів, десять найбільших схем ухилення від оподаткування можуть коштувати державному бюджету від 500 до 600 млрд гривень щороку.
Відповідне дослідження провели фахівці CASE Україна, Інституту соціально-економічної трансформації та Економічної експертної платформи за підтримки CIPE. Розрахунки базуються на даних Державної податкової служби, Держстату, Пенсійного фонду та Державної митної служби за 2025 рік.
Найбільші втрати, за оцінками дослідників, пов’язані з виплатою зарплат без офіційного оформлення, порушеннями митних правил, контрабандою та нелегальним продажем підакцизних товарів.
Найбільше бюджет втрачає через зарплати в конвертах
Найдорожчою для держави схемою залишаються неофіційні виплати працівникам. У 2025 році втрати бюджету через зарплати в конвертах оцінюються у 237–262 млрд гривень.
Йдеться про ситуації, коли роботодавці повністю або частково приховують реальні доходи працівників, щоб зменшити податкове навантаження та платежі до соціальних фондів.
Для порівняння, роком раніше експерти оцінювали втрати від цієї схеми у межах 200–265 млрд гривень. Таким чином, проблема нелегальної оплати праці залишається найбільшим джерелом втрат для державних фінансів.
Контрабанда та порушення на митниці посідають друге місце
Другою за масштабами проблемою залишаються порушення митних правил, контрабанда та корупційні схеми на кордоні.
Щорічні втрати бюджету від таких операцій оцінюються у 110–125 млрд гривень. Роком раніше цей показник становив приблизно 105–120 млрд гривень.
Експерти зазначають, що значна частина товарів може потрапляти на внутрішній ринок із порушенням митних процедур або зі заниженням їхньої вартості. У результаті держава недоотримує митні платежі, податки та інші обов’язкові надходження.
Нелегальна торгівля підакцизними товарами також завдає значних збитків
Ще одним великим сектором тіньової економіки залишається контрафакт і нелегальний продаж підакцизних товарів.
За оцінками дослідників, через такі схеми бюджет щороку втрачає від 37 до 41 млрд гривень. Йдеться насамперед про нелегальний обіг товарів, з яких повинні сплачуватися акцизи та інші податки.
Водночас порівняно з попереднім роком оцінки втрат дещо змінилися. Раніше вони становили 39–43 млрд гривень.
Які ще схеми входять до тіньової економіки
Серед інших поширених способів ухилення від оподаткування дослідники називають мінімізацію податку на додану вартість, приховування реальних обсягів продажу, виведення прибутку в офшорні юрисдикції, зловживання податковими пільгами та спеціальними режимами.
До переліку також входять неофіційне підприємництво, схеми у сфері оподаткування нерухомості та інші механізми, які дозволяють приховувати доходи або зменшувати податкові зобов’язання.
Частина схем, які раніше мали значно більші масштаби, за останній рік скоротилася. Це стосується, зокрема, податкових скруток, окремих офшорних операцій та діяльності конвертаційних центрів.
Автори дослідження пов’язують такі зміни з інституційними реформами, перезавантаженням Бюро економічної безпеки та митної служби, а також роботою антикорупційної інфраструктури.
Водночас тіньова економіка в Україні продовжує забирати сотні мільярдів гривень, які могли б бути спрямовані на оборону, соціальні програми, відновлення країни та розвиток економіки. Серед необхідних кроків експерти називають продовження реформи БЕБ і митниці, завершення судової реформи, посилення фінансового контролю та зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці.
Раніше повідомлялося, що Економіка Росії увійшла у стагнацію на тлі війни проти України.
