Ультиматум Трампа Ірану: Ормузька протока буде відкрита «автоматично» — з Тегераном або без

Президент США - Дональд Трамп

Президент США Дональд Трамп зробив жорстку заяву щодо ситуації в Перській затоці, фактично поставивши Тегерану ультиматум. У суботу, 11 квітня 2026 року, під час спілкування з пресою на авіабазі Ендрюс, американський лідер наголосив, що стратегічне судноплавство в Ормузькій протоці буде відновлено найближчим часом, незалежно від готовності Ірану до співпраці. 

⚓️ Протока: «Автоматичне» рішення та заборона «мита»

Трамп упевнений, що військова поразка Ірану в попередніх зіткненнях не залишає Тегерану простору для маневру.

  • Силовий сценарій: «Ми відкриємо протоку разом із ними або без них… Ми зможемо довести справу до кінця так чи інакше», — підкреслив президент.

  • Відмова від виплат: Трамп категорично відкинув можливість стягнення Іраном будь-якої плати за проходження суден, назвавши це неприпустимим. Питання вільного судноплавства, за його словами, «вирішиться автоматично» в межах загального врегулювання.

Читайте також: Дипломатичний тупик: Іран відмовився відкривати Ормузьку протоку попри заяви Трампа

☢️ 99% угоди — це ядерна зброя

Попри важливість енергетичних маршрутів, головною метою Білого дому залишається повна демілітаризація ядерного сектора Ірану.

«Жодної ядерної зброї. Це 99% угоди», — чітко окреслив пріоритети Трамп.

Дипломатичний десант у Пакистані

Поки президент робить гучні заяви, віцепрезидент Джей Ді Венс уже вирушив до Пакистану на прямі переговори з іранською делегацією. За словами Венса, він отримав «чіткі інструкції» від Трампа. Очікується, що американська сторона запропонує Тегерану вибір між повною економічною ізоляцією (та продовженням ударів) і новою «великою угодою».

Відповідь Тегерана: курс на помсту

Ситуацію ускладнює внутрішня позиція Ірану. Новий верховний лідер Моджтаба Хаменеї виступив із войовничою промовою, заявивши про непохитність у питанні «кривавої помсти» за смерть свого батька та загиблих у війні. Така риторика створює величезний розрив між вимогами Вашингтона та готовністю іранських еліт до компромісу.