«Байєр» вперше у 119-річній історії він став чемпіоном Німеччини

29 тур бундесліги подарував Німеччині нового чемпіона. Трофей підкорився, мабуть, найуспішнішому клубу країни з тих, що раніше не досягали вершини. Леверкузенці достроково виграли титул, перемігши вдома бременський “Вердер” – 5:0. Ця парадоксальна подія — «Байєр» одночасно перервав 11-річне панування мюнхенської «Баварії», повторив континентальний рекорд за тривалістю безпрограшної серії та, здається, зруйнував давнє прокляття.

Якщо і є у футболі архетип клубу патологічного невдахи, то це леверкузенський «Байєр». Багата і процвітаюча команда, яка не має історії великих перемог. Більше того — володіє історією несамовитих поразок за крок від тріумфу.

Цього разу вона довела справу до кінця. І на 90-й хвилині матчу, не чекаючи фінального свистка, на поле вибігли 30 тис. щасливих уболівальників. Майже п’ята частина населення міста.

“Байєр” не просто виграв титул, він виграв його з особливим почуттям стилю і з повним усвідомленням своєї сили волі. 43 матчі без поразок – це повторення рекорду для клубів топ-5 європейських ліг у XXI столітті.

Такого ж досягнення досяг італійський «Ювентус» у 2011-2012 роках. І страшно сказати, скільки разів цю серію «Байєр» рятував. Леверкузенці цього сезону забили 24 голи після 80-ї хвилини. Вони щоразу продовжували серію, коли здавалося, що вже зараз вона перерветься напевно.

Матч із «Вердером», який став чемпіонським, розвивався за приємним для «Байєра» сценарієм. Команда швидко забрала м’яч та контролювала гру. Один із спалахів біля воріт бременців вилився в пенальті, реалізований нігерійцем Віктором Боніфасом. З навалом “Вердера” наприкінці першого тайму команда впоралася. А у другому таймі, коли здавалося, що «Байєр» нитки гри упускає, Граніт Джака збільшив перевагу команди. Все стало зрозумілим саме в цей момент. А на трибунах раз у раз злітали в повітря картонні копії трофею.

Третій, четвертий та п’ятий голи підтвердили, що ця команда не боїться нікого. І, що для Баєра особливо актуально, не боїться власної тіні.

Перед сьогоднішнім матчем долю титулу було вже практично вирішено. 13-очковий запас за п’ять турів до кінця розбазарити було неможливо за будь-якої репутації. Навіть резюме «Байєра», який двічі на початку XXI століття буквально кидав срібну салатницю з рук, не могло ні на що вплинути. Але здивування та захоплення подвигом «Байєра» від цього не меншає.

Чемпіонат Німеччини – особливе змагання, в якому передсезонний статус тієї чи іншої команди означає надзвичайно мало. Там майже завжди непередбачуваний порядок розташування клубів із четвертого місця та нижче. Непохитним було лише становище “Баварії” – абсолютного гегемона ліги.

Математично суттєві шанси перешкодити «Баварії» взяти черговий – 12-й поспіль титул – давали лише «Лейпцигу» та дортмундській «Борусії». А шанси “Байєра” різні аналітичні бюро розглядали як нікчемні.

Найбільш авторитетне – Opta – оцінювало їх у 0,9%. І це при тому, що «Байєр» у XXI столітті майже не випадав із когорти команд, які претендують на чемпіонство.

Але причини стійко вірити у вічний неуспіх Баєра були. Всім шанувальникам футболу відомі образливі прізвиська, дані леверкузенцям: Vizekuzen – натякає, що “Байєр” другий, і Neverkusen – натякає, що це назавжди. У сезоні-1999/2000 команда програла боротьбу за титул, оступившись в останньому турі в матчі проти скромного “Унтерхахінга”. Через два сезони «Байєр» йшов на требл, тобто на перемогу у трьох турнірах, і пережив щось болісне — програв фінали Кубка Німеччини та Ліги чемпіонів, а у національному чемпіонаті взяв лише чотири очки у чотирьох останніх турах. І лишився без трофеїв.

Але цього сезону у «Байєра» склалося все. І склалося всупереч. На початку кампанії-2022/23 “Байєр” впав на дно таблиці, йшов у зоні вильоту після восьми турів чемпіонату. Саме в цей момент головним тренером було призначено Хабі Алонсо. Творець сьогоднішнього успіху Леверкузена тоді, по суті, не мав досвіду роботи тренером скільки-небудь серйозного клубу. Він працював лише з молодіжкою мадридського «Реала» та дублем «Реал-Сосьєдада». Відомий у минулому гравець тепер називається одним із фаворитів на посаді тренера клубів першого ешелону – “Ліверпуля”, “Баварії”, “Реала”.

Перед Баєром тепер стоять інші завдання: і турнірні, і стратегічні.

Цього сезону він зберігає шанси на «малу треблу». Для цього потрібно взяти Кубок країни та виграти Лігу Європи – другий за силою єврокубок. У Кубку Німеччини леверкузенці вже дісталися фіналу, в якому 25 травня зіграють проти «Кайзерслаутерну». У Лізі Європи “Байєр” однією ногою у півфіналі – після першого матчу 1/4 фіналу вони ведуть у лондонського “Вест-Хема” з рахунком 2:0.

А перед наступною командою необхідно зберегти і Хабі Алонсо, і півдюжини гравців основи, яких інсайдери вже проводять у інші клуби. Але цей день залишиться для”Байєра” блаженним назавжди.

Ранее сообщалось, что Андрей Лунин провел десятый “сухой” матч за “Реал” в чемпионате Испании.