Попри чинну Угоду про глибоку та всеохоплюючу зону вільної торгівлі (ГВЗВТ) між Україною та ЄС, три держави Євросоюзу — Польща, Угорщина та Словаччина — продовжують застосовувати односторонні обмеження на імпорт окремих видів української сільгосппродукції.
Позиція ЄС та причини конфлікту
Як повідомляє високопосадовець ЄС, встановлені заборони мають переважно політичне підґрунтя.
-
Оновлена Угода про ГВЗВТ вже містить дієві механізми захисту, які можна активувати у разі реальних проблем для місцевих виробників, тому односторонні заборони є порушенням домовленостей.
-
Європейська комісія 26 травня вкотре закликала вказані країни скасувати односторонні заходи.
-
Діалог між Брюсселем та офіційними Варшавою, Будапештом і Братиславою триває, мета ЄС — перевести регулювання у рамки спільної торговельної угоди.
Хто змінив підхід?
Румунія та Болгарія, які раніше також запроваджували подібні обмеження, вже відмовилися від односторонніх кроків. Нині ці держави використовують систему ліцензування імпорту, узгоджену з Україною, що повністю відповідає вимогам оновленої ГВЗВТ.
Нагадаємо, що вимога ЄС до Польщі, Словаччини та Угорщини скасувати односторонні заборони актуальна ще з жовтня 2025 року, коли було фіналізовано нову торговельну угоду, покликану забезпечити збалансовані умови торгівлі.
Раніше повідомлялося, що Євросоюз збільшив квоти на імпорт агропродукції з України — нові ліміти для пшениці, цукру, ячменю та м’яса птиці.
