Банківська система України демонструє стійкість та високу ліквідність, попри традиційні сезонні коливання на початку року. За підсумками I кварталу 2026 року, загальні зобов’язання банків просіли на 2,3%, проте в річному вимірі (проти початку 2025-го) зафіксовано впевнене зростання на 15,5%. Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
За словами очільника комітету, поточна динаміка повністю повторює тренди 2024–2025 років: наприкінці року кошти клієнтів масово акумулюються на рахунках, у січні-березні відбувається планова корекція та вилучення ліквідності бізнесом, після чого ситуація стабілізується. Наразі гроші клієнтів забезпечують понад 90% усіх зобов’язань банківського сектору.
Диспозиція на рахунках: бізнес проти фізичних осіб
Станом на кінець першого кварталу 2026 року обсяг капіталу в банківській системі розподілився так:
-
Кошти юридичних осіб (бізнес): 1,698 трлн грн (відбулося сезонне зниження порівняно з кінцем 2025 року, коли сума складала 1,808 трлн грн). Гривневі кошти підприємців за квартал впали на 8%, в інвалюті — на 3,4%.
-
Кошти фізичних осіб (населення): 1,448 трлн грн (динаміка позитивна, наприкінці минулого року було 1,407 трлн грн).
При цьому гривневі заощадження громадян за три місяці зросли на 1,6% (+19,8% за рік). Найбільш оптимістичну динаміку продемонстрували саме строкові гривневі депозити: +4,5% за квартал та +21,6% у річному вимірі. Їхня частка в структурі гривневих вкладів сягнула 34,8%.
Пріоритети вкладників:
Українці не схильні до короткострокових спекуляцій всередині банківської системи. У структурі нових депозитів населення частка вкладів терміном понад 3 місяці становить абсолютну більшість — 81,5%.
Повзуча доларизація: вплив валютного курсу
Послаблення курсу національної валюти на початку 2026 року спровокувало зміну поведінки вкладників, підвищивши загальний рівень доларизації депозитів населення на 0,9 в.п. за квартал — до 34,1%.
Проте структура валютних накопичень змінилася кардинально:
-
Поточні рахунки: зафіксовано суттєвий приплив коштів за квартал (+2,2%) та за рік (+8,5%). Громадяни воліють тримати валюту «під рукою».
-
Строкові депозити в інвалюті: навпаки, скорочуються. Падіння за квартал становило 1,4%, за рік — 1,8%. Населення забирає валюту зі строкових вкладів, переводячи її на поточні рахунки.
Парадокс ліквідності: чому банки ігнорують кредитування?
Величезний обсяг залучених грошей населення та бізнесу сформував у банків надлишок ресурсу. Проте замість фінансування реального сектору економіки, фінустанови в умовах війни фокусуються на безризикових інструментах заробітку:
-
ОВДП (Облігації внутрішньої державної позики): за перший квартал банки наростили свій портфель держоблігацій на 3,5% (за рік +11,3%).
-
Депозитні сертифікати НБУ (ДС): попри квартальне скорочення на 26,1% через перетік капіталу, в річному вимірі цей інструмент виріс на 6,2%.
Загалом ОВСП та ДС наразі займають левову частку в структурі чистих активів фінансового сектору — 41%. Натомість частка кредитів для бізнесу та населення хоч і піднялася до 29,1% (з колишніх 26,4%), все ще залишається недостатньою.
Позиція Данила Гетманцева:
«Хоча банки поступово нарощують кредитування, фінансові установи все ще фокусуються на інвестиціях в цінні папери, щоб безризиково отримати свої доходи. Цю ситуацію треба докорінно змінювати: якщо бізнес потребує доступних кредитів, фінансовий сектор має закрити цей попит. Адже кредитування — це не тільки фундаментальна підтримка української економіки в умовах війни, а й запорука її розвитку в період післявоєнного відновлення».
Раніше повідомлялося, що Банки підвищують ставки за гривневими депозитами: чи стане це новим трендом у 2026 році.
