Російська влада на тлі виснажливої війни проти України та катастрофічного зростання дефіциту державного бюджету перейшла до радикального перерозподілу внутрішнього капіталу. Як повідомляє авторитетне міжнародне агентство Bloomberg, Кремль дедалі активніше та агресивніше вилучає приватну власність у великих бізнесменів та представників старої еліти. На зміну колишнім правилам гри прийшла масштабна примусова націоналізація під виглядом «антикорупційних розслідувань».
За даними аналітиків, починаючи з 2022 року в Російській Федерації зафіксовано вже понад 100 випадків експропріації великих корпоративних активів на користь держави або лояльних до Володимира Путіна нових бізнес-груп.
Трильйонні конфіскації та юридичне «свівілля»
Масштаби вилучення майна набули промислових масштабів. За підрахунками московської юридичної фірми «Некторов, Савельєв та партнери» (NSP), лише протягом минулого року російські суди в межах так званих антикорупційних справ конфіскували у бізнесу активи на астрономічну суму — 1,1 трильйона рублів (близько 12,9 мільярда євро). Це в рази перевищує показники попередніх років і свідчить про те, що майнове розкуркулення стало системним інструментом виживання режиму.
Каталізатором цього процесу стало прецедентне рішення Конституційного суду РФ, ухвалене у 2024 році. Судді фактично скасували стандартний 10-річний строк позовної давності для антикорупційних позовів проти колишніх і чинних чиновників. Тепер прокуратура може оскаржити та скасувати результати приватизації чи придбання активів навіть через три десятиліття. Попри спроби Держдуми у травні 2026 року формально обмежити перегляд приватизації 90-х років, на антикорупційні справи проти політиків та бізнесменів зі службовим минулим ці послаблення не поширюються.
Кейс «Русагро»: під ударом навіть колишні сенатори
Одним із найбільш показових та резонансних випадків нової хвилі націоналізації став тиск на агрохолдинг «Русагро» — одного з найбільших виробників продовольства в країні. Суд заблокував і наклав арешт на активи засновника компанії, мільярдера Вадима Мошковича, включаючи 49% сімейних акцій холдингу.
Генеральна прокуратура РФ висунула Мошковичу звинувачення в тому, що у період з 2006 по 2014 роки він незаконно поєднував статус члена Ради Федерації (сенатора) з комерційною діяльністю та використовував політичний вплив для збагачення. У підсумку його ключові сільськогосподарські активи були екстрено передані під контроль державного «Россільгоспбанку». Цей кейс спровокував паніку серед російського великого бізнесу, адже щонайменше чверть найбагатших росіян із рейтингу Bloomberg у різні часи обіймали державні посади.
«Добровільна» данина на війну: мільярди замість мільйонів
На тлі репресивних судових процесів частина російських олігархів намагається діяти на випередження, демонструючи тотальну лояльність Кремлю в надії зберегти бодай залишки бізнесу. За інформацією джерел Bloomberg, під час закритої зустрічі з Володимиром Путіним у березні мільярдер і сенатор Сулейман Керімов особисто запропонував «пожертвувати» безпосередньо до державного бюджету 100 мільярдів рублів на покриття витрат.
Ця ініціатива була миттєво схвалена та масштабована Кремлем як обов’язковий маркер лояльності для всього великого бізнесу. Результати цієї примусово-добровільної мобілізації капіталу виявилися приголомшливими для самої російської фінансової системи:
-
Спочатку в законі про бюджет рф на поточний рік у графі «добровільні безвідплатні надходження від бізнесу» було заплановано скромні 1,7 мільярда рублів.
-
Станом на червень 2026 року на рахунки казначейства через заплутані корпоративні фонди та фірми-прокладки вже надійшло близько 220 мільярдів рублів (майже в 130 разів більше від прогнозу).
Експерти наголошують, що такі екстрені фінансові ін’єкції з боку олігархів дозволяють Кремлю тимчасово закривати до 15% критичного дефіциту федерального бюджету, який стрімко розростається через колосальні щоденні витрати на ведення війни проти України та утримання військово-промислового комплексу.
Раніше повідомлялося, що Путін офіційно відмовився від зустрічі із Зеленським і виставив ультиматуми.
