Поки на авіабазі Едвардс у США розслідують трагічну катастрофу бомбардувальника B-52 під час випробувань радарів, європейський оборонний сектор демонструє стрімку інтеграцію технологій для захисту неба. Українські приватні та державні розробники все активніше залучаються до створення масштабних закордонних проєктів, інтегруючи свій бойовий досвід у високотехнологічне виробництво.
Паризький меморандум та розподіл ролей
Історичний документ — Меморандум про взаєморозуміння (MoU) — лідери компаній скріпили підписами безпосередньо на полях міжнародної виставки озброєнь Eurosatory 2026, яка раз на два роки проходить у Парижі. До слова, цього року українська оборонна компанія Fire Point уперше бере участь у заході з власним масштабним стендом та лінійкою розробок.
Згідно з текстом угоди, сторони чітко розмежували технологічні обов’язки для прискорення релізу системи:
-
Німецька Hensoldt бере на себе постачання та подальшу програмну інтеграцію радарів TRML-4D. Цей комплекс базується на передовій радіолокаційній технології AESA (активна фазована антенна решітка) та здатний одночасно виявляти й супроводжувати близько 1,5 тисячі повітряних цілей усіх типів — від крилатих та балістичних ракет до низьколітаючих БПЛА.
-
Українська Fire Point отримала найвищий статус — вона виступатиме генеральним підрядником та володітиме загальними повноваженнями щодо системи ПРО Freyja. Вітчизняна сторона повністю відповідає за виробництво, серійні випробування та постачання високошвидкісних ракет-перехоплювачів FP-7, включно зі створенням унікальних систем управління та мобільних пускових установок.
«Співпраця з Fire Point над проєктом Freyja є важливим кроком до масштабованого європейського внеску в оборону від балістичних ракет», — наголосив генеральний директор Hensoldt Олівер Дьорре під час церемонії за участю СЕО Fire Point Ірини Терех.
Українська балістика та терміни розгортання
Проєкт Freyja (Фрея) не створюється з нуля — за ним стоять місяці успішних закритих тестів. Нагадаємо, на початку червня 2026 року компанія Fire Point уже провела успішні вогневі випробування модернізованої ракети-перехоплювача FP-7.X, яка є технологічним ядром майбутнього протиракетного щита. Крім того, цього року Україна вперше офіційно продемонструвала випробування власної балістичної зброї.
Військові аналітики зазначають, що Freyja розробляється як прямий та значно дешевший у виробництві європейський аналог американського комплексу MIM-104 Patriot, заточений під перехоплення складних балістичних цілей. За попередніми прогнозами, перші боєздатні батареї комплексу «Фрея» із українськими ракетами та німецькими радарами можуть з’явитися на бойовому чергуванні в Україні вже до кінця поточного року.
Раніше повідомлялося, що Україна і Норвегія підписали декларацію про оборонне партнерство в Осло.
