На тлі суттєвих геополітичних змін та активізації дипломатичних процесів усередині Європейського Союзу, офіційна Москва продемонструвала чергову зухвалу та повчальну позицію щодо умов можливого відновлення діалогу з Брюсселем. У Кремлі вкотре спробували звинуватити європейські столиці у «некомпетентності» та висунули власні рамки для майбутніх контактів.
Маніпуляції Пєскова: «Діалог без моралей та ультиматумів»
Відповідаючи на запитання російських пропагандистів щодо готовності Москви йти на контакт із представниками ЄС, які дедалі частіше закликають до відновлення дипломатичних каналів, речник Кремля Дмитро Пєсков визнав, що логіка здорового глузду диктує необхідність таких зустрічей. За його словами, на порядку денному накопичилася «величезна кількість найскладніших питань», які потребують обговорення.
Водночас прессекретар Володимира Путіна вдався до звинувачень, назвавши прагнення європейців вести переговори «з позиції сили» найбільшою помилкою, яка ні до чого не приведе. Пєсков заявив, що європейським політикам «добре було б ознайомитися із реальним станом справ», та додав, що російська сторона залишатиметься відкритою до розмов лише з тими силами в ЄС, які готові відмовитися від «моралей та ультиматумів».
Таємна дипломатія Брюсселя та розкол всередині ЄС
Активізація європейських лідерів у напрямку Москви відбувається на тлі гучних заяв президента США Дональда Трампа, який після врегулювання іранського питання оголосив про намір капітально зосередитися на українському конфлікті. На цьому тлі голова Європейської ради Антоніу Кошта перейшов до конкретних дій, намагаючись встановити прямий непублічний діалог із високопосадовцями РФ для підготовки майбутнього переговорного майданчика. Раніше Кошта вже заявляв про важливість дипломатичного треку, проте закликав ретельно обирати правильний момент.
Проте, як зазначає авторитетне видання Politico, такі кулуарні та неузгоджені спроби голови Євроради налагодити таємні мости з Кремлем викликали хвилю обурення всередині самого Євросоюзу. Зокрема, жорстку кулуарну та публічну критику на адресу Кошти висловили лідери Латвії, Литви та Естонії, які вважають будь-які сепаратні розмови з агресором загрозою для європейської безпеки.
Паралельно з цим канцлер Німеччини Фрідріх Мерц публічно підтвердив загальну готовність європейської спільноти до початку мирного врегулювання з Росією, але чітко наголосив: цей процес у жодному разі не означає згортання військової чи фінансової підтримки України, яка лише розширюватиметься задля забезпечення сильних позицій Києва.
Раніше Пєсков назвав владу України замовниками вбивства Кириллова.
