У червні 2026 року Україна підтвердила готовність до низки структурних реформ, необхідних для отримання 90 млрд євро від ЄС та чергового траншу від МВФ. Ці кроки є «ціною» фінансової стабільності держави в умовах затяжної війни. Нижче — детальний огляд того, що саме вимагають кредитори та чому ці кроки є настільки дискусійними, — пише BBC Україна.
1. Енергетична лібералізація: кінець ери низьких тарифів
Вимога МВФ щодо «лібералізації енергетичного ринку» — це найчутливіша тема. Чинна система PSO (покладання спецзобов’язань) виснажує державні енергокомпанії, які покривають різницю між ринковою ціною та ціною для населення.
-
Деталі: Київ готує дорожню карту, яка передбачає поетапне підвищення цін до ринкових.
-
Виклик: Як забезпечити соціальний захист для 60% домогосподарств, які, за даними опитувань, не мають заощаджень, на фоні мораторію, що діє до кінця воєнного стану + 6 місяців? Виконання цього пункту потребуватиме юридичних змін або готовності до політичних ризиків одразу після завершення бойових дій.
2. Реформа ССО: боротьба за «чистоту» податкової бази
Замість радикального запровадження ПДВ для всіх ФОПів, що викликало хвилю протестів, обрано шлях «точкового оздоровлення».
-
Деталі: Держава зобов’язалася подолати практику штучного дроблення бізнесу, коли великі компанії реєструють десятки ФОПів для ухилення від сплати податків на зарплату та ПДВ.
-
Виклик: Головний ризик полягає в дискреції податківців — у бажанні виконати план вони можуть почати тиснути на справжній малий бізнес. Економісти наголошують: треба не забороняти ССО, а знижувати податкове навантаження на фонд оплати праці.
3. Податок на посилки: стратегія проти імпорту
Скасування безмитного порогу (150 євро) для міжнародних посилок і запровадження ПДВ з 45 євро.
-
Деталі: Кредитори вважають це закриттям «податкової лазівки», якою користуються великі імпортери, що мімікрують під приватних осіб.
-
Виклик: Технічна готовність митниці. Без автоматизації та сучасних IT-рішень адміністрування цього податку може коштувати більше, ніж сам дохід від нього, створюючи черги на митницях.
4. Прозорість інституцій: «заслуги понад усе»
Україна зобов’язалася завершити очищення керівних ланок у БЕБ, митниці та НКРЕКП.
-
Деталі: Це не просто кадрові заміни, а запровадження прозорих конкурсів на посади на основі професійних заслуг (merit-based system) та створення незалежних наглядових рад.
-
Виклик: Опір «старих еліт» та фінансово-промислових груп, які десятиліттями контролювали ці відомства через своїх ставлеників.
5. Фіскальна мобілізація vs Масові виплати
Уряд обіцяє МВФ скорочення дефіциту через підвищення ефективності адміністрування, але одночасно запускає програми типу «кешбек» чи виплати пенсіонерам.
-
Деталі: Кредитори вимагають «постійних зусиль щодо покращення податкового адміністрування».
-
Ризик: Невідповідність між риторикою про лібералізацію економіки (як найбільш вільної в ЄС) та фіскальним тиском. Експерти вказують, що реальний резерв — це детінізація ринку підакцизних товарів (алкоголь, тютюн), де втрати бюджету сягають до 70% обсягу ринку.
Підсумок
Українська влада опинилася в лещатах: міжнародна допомога є життєво необхідною, але вимоги партнерів часом суперечать внутрішнім політичним обіцянкам щодо лібералізації. Ключ до успіху — не в додатковому тиску на малий бізнес, а в реальному перезавантаженні митних та податкових органів, де корупційні дірки сьогодні значно більші за потенційні надходження від оподаткування посилок чи ФОПів.
Раніше повідомлялося, що МВФ готує перегляд кредитної програми для України: що обговорюватимуть.
