Європейський Союз, який після початку повномасштабної війни Росії проти України поступово позбувся залежності від російського газу, може знову зіткнутися з серйозною енергетичною кризою вже взимку 2026–2027 років.
Ще нещодавно здавалося, що Європа остаточно адаптувалася до нової енергетичної реальності. Росію серед головних постачальників природного газу замінили США та Норвегія, а на світовому ринку очікували збільшення пропозиції скрапленого природного газу.
Однак ситуація різко змінилася. На початку серпня європейські газові сховища заповнені лише приблизно на 60%, або менш ніж на 60 млрд кубометрів. Це один із найнижчих показників за останні роки для цього періоду.
ЄС може не встигнути накопичити достатньо газу до зими
Традиційно країни Європейського Союзу активно закачують газ до підземних сховищ у літні місяці, коли ціни зазвичай нижчі.
Орієнтиром для ЄС є заповнення сховищ приблизно на 90% до початку опалювального сезону. Проте нинішні темпи закачування газу значно відстають від попередніх років.
Експерти припускають, що до початку зими європейські газові сховища можуть бути заповнені лише на 70–80%.
Якщо зима буде відносно теплою, Європа, ймовірно, зможе уникнути масштабних проблем. Але поєднання морозів, низької генерації сонячної та вітрової енергетики і високого попиту на газ може створити складну ситуацію для енергетичного ринку.
Чому газ у Європі не подешевшав
Європейські країни розраховували, що влітку ціни на природний газ традиційно знизяться, що дозволить дешевше поповнити запаси.
Проте цього не сталося.
Одним із ключових факторів стала війна на Близькому Сході та проблеми з постачанням скрапленого природного газу. Після атак на Іран і подальшої ескалації ситуації в регіоні світовий енергетичний ринок зіткнувся з новою нестабільністю.
У результаті газ у Європі суттєво подорожчав. Якщо раніше ринок розраховував на поступове зниження цін, то влітку вони, навпаки, почали зростати.
На тлі дорожчого газу європейські компанії не поспішали активно заповнювати сховища, розраховуючи, що ціни можуть знизитися пізніше.
Низькі запаси можуть обернутися різким стрибком цін
Головна небезпека для Європи полягає не стільки у фізичній відсутності газу, скільки у можливому різкому зростанні його вартості.
За останні роки ЄС значно збільшив можливості для імпорту та регазифікації скрапленого природного газу. Це дозволяє компенсувати частину нестачі запасів у підземних сховищах.
Проте така система працює лише за умови стабільних поставок СПГ на світовий ринок.
Якщо взимку попит на газ різко зросте, а поставки зіткнуться з новими перебоями, Європі доведеться конкурувати за обмежені обсяги скрапленого газу з країнами Азії.
У такому разі ціни можуть різко зрости.
Від російського газу відвикли, але з’явилися нові ризики
Європейський Союз уже не залежить від російського газу так, як до початку повномасштабної війни. Москва більше не може використовувати постачання енергоносіїв як головний інструмент тиску на європейські країни.
Однак залежність від російського трубопровідного газу змінилася залежністю від глобального ринку скрапленого природного газу.
Тепер ситуація в Європі значною мірою залежить від подій на Близькому Сході, виробництва СПГ у Катарі та США, погодних умов і рівня попиту в Азії.
Якщо війна навколо Ірану завершиться, а світовий ринок отримає додаткові обсяги газу, Європа може пройти зиму без масштабної кризи.
Однак сувора зима або новий геополітичний конфлікт можуть швидко змінити ситуацію.
Європейська енергетична система стала значно менш залежною від Росії, але водночас опинилася в умовах, коли будь-який великий збій на глобальному ринку може знову призвести до стрибка цін на газ та електроенергію.
Раніше Goldman Sachs підвищив прогноз нафти Brent до $60 за барель у IV кварталі 2026 року.
