Великі нафтопереробні заводи Казахстану відмовилися використовувати квоти на експорт бензину до Росії. Причиною стали ризик потрапити під західні санкції та проблеми з проведенням платежів через російські банки.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на чотири джерела в нафтовій галузі.
Казахстанські НПЗ не скористалися квотами
У липні Міністерство енергетики Казахстану дозволило Павлодарському нафтопереробному заводу експортувати до Росії 17,5 тисячі тонн бензину Аі-92.
У серпні аналогічний дозвіл отримав Атирауський НПЗ.
Однак великі виробники зрештою вирішили не постачати пальне на російський ринок. Власники нафтопродуктів побоюються можливих санкцій із боку західних країн, а також стикаються з труднощами під час проведення розрахунків через російські фінансові установи.
«Ніхто не хоче потрапити під санкції», — пояснило одне з джерел Reuters.
Таким чином, надані Казахстаном експортні дозволи фактично залишилися невикористаними.
У Казахстані також бракує бензину
На рішення нафтових компаній вплинула не лише геополітична ситуація. На внутрішньому ринку Казахстану також спостерігається нестача моторного пального.
Попит на бензин традиційно зростає в сезонний період, а дефіцит посилився на тлі проблем із постачаннями пального в сусідніх країнах, зокрема в Росії.
За таких умов казахстанським виробникам вигідніше залишати частину продукції на внутрішньому ринку, ніж ризикувати через експорт до Росії.
Хто все ж постачає бензин Росії
Єдиним казахстанським виробником, який погодився експортувати бензин до Росії, стало підприємство «Конденсат».
Це відносно невеликий нафтопереробний завод із потужністю близько 850 тисяч тонн на рік.
У липні підприємство поставило до Росії близько 9 тисяч тонн бензину.
Водночас великі казахстанські НПЗ поки не поспішають повторювати цей крок через санкційні ризики.
Російських імпортерів не влаштовує ціна
Додатковою проблемою для постачань із Казахстану стала вартість пального.
Бензин Аі-92 з Атирауського НПЗ пропонується приблизно за 1100–1200 доларів за тонну. Це орієнтовно на 43% більше за поточну ціну бензину на Санкт-Петербурзькій товарно-сировинній біржі.
Тому навіть за наявності експортних квот російські покупці не завжди готові купувати казахстанське пальне за такою ціною.
У результаті Росія стикається з додатковими труднощами із залученням імпортного бензину, тоді як Казахстан намагається одночасно уникнути санкційних ризиків та забезпечити власний внутрішній ринок.
Раніше президент Казахстану Токаєв зробив гучну заяву Путіну щодо війни в Україні.
