Українська гірничо-металургійна галузь опинилася в критичній ситуації. Після російських атак «Запоріжсталь» була змушена повністю зупинити роботу, а «АрселорМіттал Кривий Ріг» скорочує виробництво. Паралельно на підприємства тиснуть логістичні проблеми, високі залізничні тарифи та нові торговельні обмеження Європейського Союзу.
За оцінкою президента «Укрметалургпрому» Олександра Каленкова, запас міцності підприємств галузі майже вичерпаний. Якщо ситуація продовжить погіршуватися, Україна може втратити до половини валютної виручки від експорту продукції ГМК.
«Запоріжсталь» зупинилася після російського удару
Одним із найсерйозніших ударів для української промисловості стала атака на «Запоріжсталь». Після ракетного удару комбінат повністю припинив роботу. Внаслідок атаки загинули семеро працівників підприємства, ще 21 людина отримала поранення.
Було пошкоджено енергетичні підрозділи, виробничу інфраструктуру та потужності доменного виробництва. У «Метінвесті» масштаб пошкоджень назвали безпрецедентним.
Точні строки відновлення роботи підприємства поки не визначені. Вони залежатимуть від характеру пошкоджень, безпекової ситуації та можливості відновити всі необхідні виробничі й логістичні ланцюги.
Під ударом опинився і Кривий Ріг
Ще одне велике підприємство галузі — «АрселорМіттал Кривий Ріг» — також постраждало від російської атаки. У ніч на 16 серпня комбінат зазнав ракетного удару, внаслідок якого загинули двоє людей, а 13 працівників підприємства та підрядних організацій були поранені.
Пошкодження виробничої та енергетичної інфраструктури змушують підприємство коригувати обсяги роботи. На тлі інших проблем це створює додаткові ризики для українського експорту металопродукції.
Україна ризикує втратити мільярди доларів
Проблема української металургії не обмежується безпосередніми наслідками російських обстрілів.
Підприємства одночасно стикаються з труднощами морської логістики, підвищенням тарифів «Укрзалізниці», механізмом СВАМ та новими торговельними обмеженнями з боку ЄС. Сукупність цих факторів підвищує собівартість української продукції та погіршує її конкурентоспроможність на зовнішніх ринках.
У 2025 році експорт продукції гірничо-металургійного комплексу України становив близько 6,2 млрд доларів. Частка ГМК у ВВП оцінювалася приблизно у 5,5%.
Тому скорочення виробництва означає не лише менші обсяги продажу металу за кордон. Україна ризикує отримати менше валютних надходжень, податків та інвестицій, а промислові регіони можуть зіткнутися з додатковими проблемами на ринку праці.
Українській промисловості потрібна підтримка
Представники металургійної галузі наголошують на необхідності термінових заходів для збереження виробничого потенціалу.
Серед ключових завдань — забезпечення стабільної логістики, відновлення можливостей морського експорту, перегляд тарифного навантаження на промисловість та пошук рішень для пом’якшення впливу нових європейських торговельних правил.
Українська металургія залишається одним із ключових джерел валютної виручки та важливою частиною економіки. Її збереження в умовах війни має значення не лише для підприємств, а й для бюджетних надходжень, експорту та економічної стійкості держави.
