Український гірничо-металургійний комплекс (ГМК), який залишається одним із ключових драйверів національної економіки та експорту, у середині другого кварталу продемонстрував помітне просідання виробничих показників. Згідно зі свіжим щомісячним звітом авторитетної міжнародної організації World Steel Association (WorldSteel), за підсумками квітня 2026 року металургійні підприємства України зафіксували негативну динаміку виплавки сталі як у річному, так і в місячному вимірах.
Загалом світовий ринок сталі також перебуває у фазі незначного охолодження: загальносвітове виробництво у квітні скоротилося на 1,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 153,449 млн тонн.
Статистичний зріз: Показники України та місце в рейтингу
Українські сталевари у квітні поточного року сумарно виплавили 517 тисяч тонн сталі.
-
Скорочення відносно квітня 2025 року склало 25,3%.
-
Падіння порівняно з попереднім місяцем (березнем 2026 року) зафіксовано на рівні 26,3%.
Через квітневий спад Україна дещо втратила позиції, посівши 25-те місце серед 69 країн-виробників, що охоплюються моніторингом асоціації. Якщо розглядати ширший часовий горизонт — підсумки чотирьох місяців (січень-квітень 2026 року) — вітчизняні заводи зменшили виплавку на 7,4% (до 2,246 млн тонн проти 2,425 млн тонн торік), що відповідає 24-й позиції у глобальному табелі про ранги.
Нагадаємо, що за підсумками повного 2025 року Україна виробила 7,409 млн тонн сталі (-2,2% до 2024 року), утримуючи за собою більш високе 21-ше місце у світі.
- Читайте також: «Метінвест» попередив про загрозу зупинки металургії через перебої з електропостачанням: під ударом економіка та регіони
Глобальна кон’юнктура: Зростання лідерів та обвал в Ірані й РФ
Аналіз світової першої десятки виробників свідчить про різноспрямовані вектори розвитку. Половина провідних країн наростила обсяги, тоді як головні сировинні опоненти демонструють падіння:
-
Китай залишається безумовним гегемоном (83,63 млн тонн), хоча й скоротив виплавку на 2,8% до квітня 2025 року.
-
Індія (+3,9%, до 13,829 млн тонн) та США (+9,4%, до 7,16 млн тонн) показали впевнений приріст. Також у плюсі опинилися Туреччина (+9,4%), Німеччина (+9,5%), Південна Корея (+4,8%), В’єтнам (+4%) та Японія (+0,3%).
-
Російська Федерація на тлі санкційного тиску та логістичних обмежень знизила виробництво сталі на 12,4% — до 5,02 млн тонн.
-
Іран продемонстрував найглибше падіння серед усіх великих гравців світу — обсяги обвалилися на 45,7% (до 1,8 млн тонн).
Загалом за січень-квітень 2026 року планетарна виплавка сталі впала на 2% і склала 613,323 млн тонн.
- Читайте також: Як тарифи на електроенергію руйнують металургію України
Макроекономічне значення галузі для України
Попри поточні логістичні та безпекові труднощі, ГМК залишається фундаментальним донором українського державного бюджету та валютної стабільності. За підсумками минулого року металургійний сектор забезпечив 15,2% усіх експортних доходів України, що в грошовому еквіваленті дорівнює 6,4 млрд доларів. Левову частку цих надходжень згенерували залізна руда ($2,8 млрд) та безпосередньо сталь ($2,4 млрд).
Крім того, галузь акумулювала майже 20% усіх капітальних інвестицій в українську промисловість за 2024 рік. Провідні конгломерати країни — такі як «Метінвест» (до складу якого входить запорізький комбінат «Запоріжсталь»), «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Інтерпайп», DCH Steel та Ferrexpo — сумарно сплатили близько 1 млрд доларів податків за рік. У ширшій ретроспективі, за останні п’ять років топпідприємства галузі перерахували до бюджетів усіх рівнів 190 млрд гривень ($6,2 млрд).
