У ніч проти 14 липня 2026 року Україна здійснила успішну атаку на об’єкти нафтової інфраструктури в глибині російської території. Основною ціллю став нафтохімічний комплекс «Газпром нафтохім Салават» у Башкортостані, розташований приблизно за 1400 км від українського кордону.
Деталі атаки та наслідки
-
Башкортостан: Глава регіону Радій Хабіров підтвердив атаку на промислову зону міста Салават, де виникли пожежі. Підприємство «Газпром нафтохім Салават» забезпечує близько 2,7% всієї російської нафтопереробки.
-
Краснодарський край: Паралельно ударів зазнав Афіпський НПЗ, де також зафіксовано пожежу.
-
Окупаційні території: ЗМІ повідомляли про вибухи на складах боєприпасів та логістичних вузлах у Луганську та Донецьку.
Слабке місце російської оборони
Видання The Telegraph наголошує, що російська система ППО виявилася неготовою до захисту сотень об’єктів у глибокому тилу.
Ключові фактори вразливості:
-
Концентрація ППО: Основні сили оборони зосереджені навколо Москви, Санкт-Петербурга та поблизу лінії фронту. Як заявив експерт Кайл Глен, після прориву першого рубежу захисту, російські об’єкти стають майже беззахисними перед українськими БПЛА.
-
Невідповідність систем: Російська ППО проектувалася для протидії літакам НАТО та балістичним ракетам, а не повільним дронам, що летять на малій висоті.
-
Масштаби викликів: Фізично неможливо прикрити кожен НПЗ, нафтобазу чи транспортний вузол.
Перспективи: дрони з дальністю 3400+ км
За даними Fire Point, дальність нових українських безпілотників FP-1 сягає 3400 км (з потенціалом збільшення до 4000 км). Це ставить під загрозу навіть найбільший завод із виробництва зрідженого газу на Ямалі.
Попри спроби РФ збільшити виробництво систем ППО та будівництво малих НПЗ замість великих, експерти вважають це лише частковим рішенням. Кожна нова батарея ППО, встановлена в тилу, — це ресурс, забраний з фронту, що створює для Кремля «стратегічний цугцванг».
Раніше повідомлялося, що імпорт нафти до Китаю впав до десятирічного мінімуму через війну в Перській затоці.
