Олександр Лукашенко здійснив неанонсований робочий візит до Китаю, де провів переговори з лідером КНР Сі Цзіньпіном. Особливого резонансу поїздка набула через її таймінг: білоруський лідер прибув до Пекіна одразу після тривалої та надзвичайно закритої зустрічі з Володимиром Путіним у Підмосков’ї.
Головні цілі та приховані мотиви візиту:
-
Дипломатичний «кур’єр»: Експерти припускають, що Лукашенко міг виступати посередником, передаючи Сі Цзіньпіну конфіденційні меседжі Кремля щодо війни в Україні або глобальної геополітики. П’ятигодинна закрита зустріч з Путіним без офіційних заяв свідчить про високу чутливість питань, які обговорювалися.
-
Економічна стратегія виживання: На тлі виснаження російської економіки санкціями, Мінськ критично потребує китайських інвестицій та технологій (передусім у машинобудуванні та електроніці), щоб утримати власну промисловість на плаву.
-
Пошук політичної страховки: Візит до Пекіна — це спроба Лукашенка диверсифікувати ризики та показати Москві, що Мінськ має альтернативні вектори впливу. Це сигнал, що Білорусь, попри тотальну залежність від РФ, намагається зберегти простір для маневру та уникнути повного поглинання Росією.
Дипломатична риторика:
Сторони обмінялися компліментами: Сі Цзіньпін назвав Білорусь «залізним другом», наголосивши на «історичному піку» відносин. Натомість Лукашенко підтвердив стратегічний вибір на користь співпраці з Китаєм. Символічним фіналом переговорів став обмін подарунками: білоруський шоколад на китайські яблука з провінції Хунань.
Раніше Лукашенко анонсував візит до РФ та переговори з Путіним.
