У Кремлі заявили про готовність Путіна до контактів із ЄС на тлі закликів Естонії посилити тиск на РФ

Screenshot 95 3

На тлі триваючих внутрішніх дискусій у Європейському Союзі щодо стратегії відносин із Російською Федерацією, керівництво Кремля публічно задекларувало готовність до прямих двосторонніх контактів, проте виключно за ініціативи західної сторони. Відповідну заяву зробив прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков, коментуючи європейські обговорення щодо доцільності відновлення каналів зв’язку з Москвою.

Позиція Кремля щодо лідерів Євросоюзу

Дмитро Пєсков зазначив, що обговорення можливих контактів із РФ «висять у повітрі» серед європейських політичних еліт. За його словами, російська сторона не планує виступати ініціатором відновлення відносин, проте Володимир Путін залишається «відкритим для пропозицій».

«Путін такий же доступний, як і телефонна трубка», — заявив речник Кремля, додавши, що Москва розраховує на переважання більш «практичного» підходу в столицях країн ЄС, який теоретично міг би призвести до початку реального переговорного процесу.

Водночас Пєсков висловив скепсис щодо можливого призначення експрем’єрки Естонії Каї Каллас на роль єдиного перемовника від імені Європейського Союзу. Посилаючись на попередні висловлювання Путіна, він наголосив, що такий представник має бути нейтральною фігурою, яка «не висловлювалася занадто негативно» на адресу Російської Федерації.

Жорстка лінія Балтії: позиція МЗС Естонії

Протилежний підхід продемонстрував міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна під час свого виступу на міжнародній безпековій конференції Леннарта Мері (LMC 2026) в Таллінні. Естонський дипломат категорично виступив проти передчасних розмов із російським керівництвом, закликавши натомість максимально посилити міжнародний санкційний тиск.

За оцінкою Цахкни, спроби Москви налагодити контакти є ознакою слабкості та викликані глибокою економічною кризою в РФ, а також складним для неї становищем на лінії фронту в Україні. Міністр підкреслив, що чинні західні обмеження дають чіткий кумулятивний ефект, ознаками якого є:

  • суттєве погіршення загальноекономічних макропоказників Росії;

  • вимушені внутрішні обмеження (зокрема у сфері доступу до мережі інтернет);

  • скорочений і мінімалістичний формат проведення військового параду в Москві 9 травня.

Голова МЗС Естонії резюмував, що нинішня ситуація є найбільш сприятливим моментом для дотискання агресора, а не для надання йому можливості перегрупувати сили через дипломатичні поступки.

Позиція Брюсселя

Раніше голова Європейської ради Антоніу Кошта підтвердив наявність певного «потенціалу» для майбутнього діалогу, повідомивши про запуск попередніх консультацій з усіма 27 країнами-членами ЄС. Метою цих дій є формування консолідованого переліку питань, які Європа планує висунути Москві, коли для цього визріють відповідні безпекові та політичні умови. Разом з тим, Кошта визнав, що наразі Брюссель не фіксує жодних реальних сигналів від Кремля щодо готовності вести конструктивні та серйозні переговори на засадах міжнародного права.

Раніше повідомлялося, що Кремль знову вимагає Донбас: Пєсков назвав умову для “початку переговорів” з Україною.