Слідом за анонсом Президента Володимира Зеленського, перша віцепрем’єр-міністерка — міністерка економіки України Юлія Свириденко офіційно презентувала ключові параметри нової довгострокової стратегії під назвою «Економіка майбутнього». Ця масштабна фінансова та інституційна дорожня карта розрахована на найближчі 15 років і створюється у тісній координації з міжнародними донорами, зокрема зі Світовим банком.
Головне завдання документу — здійснити капітальний стрибок від воєнної кризи до надшвидкого макроекономічного відновлення за рахунок приватного капіталу та європейських інтеграційних правил.
Орієнтир на епоху 2000-х: уряд планує зламати історичні тренди ВВП
Цифри, закладені в оновлену стратегію, аналітики вже називають надзвичайно сміливими та амбітними. Кабмін прагне зафіксувати такі макроекономічні показники:
-
Зростання ВВП: підвищити середні темпи щорічного зростання економіки до 6%. Згідно з ретроспективними даними Світового банку, таку динаміку Україна востаннє демонструвала майже два десятиліття тому — у 2007 році. В усі наступні періоди після криз (2008, 2014 та 2022 років) ВВП відновлювався максимум на 4–5%.
-
Продуктивність праці: закладено зростання з поточних кволих 1,3% до 5% на рік.
-
Частка інвестицій у ВВП: збільшення до 24–30% щороку (при тому, що у відносно стабільні довоєнні роки цей показник ледве сягав 16%).
Окремим і найважчим демографічним викликом у межах стратегії визначено повернення 3,1 мільйона українських громадян з-за кордону, без яких стрімке відновлення промисловості буде фізично неможливим через дефіцит робочих рук.
- Читайте також: Енергетичний дедлайн до зими: Юлія Свириденко закликала бізнес до максимальної автономії
Сім пріоритетних галузей та п’ять китів «Економіки майбутнього»
Стратегія базується на суворих правилах Європейського Союзу та фокусується на розвитку динамічного приватного сектору. Уряд виділив 7 ключових індустріальних ніш, які отримають найбільшу підтримку:
-
Оборонні технології (Defense Tech та ОПК);
-
Енергетична незалежність та децентралізація генерації;
-
Глибока переробка в аграрному секторі;
-
Транспорт і транзитна логістика;
-
Вітчизняне машинобудування;
-
IT-індустрія та високі технології;
-
Видобуток та переробка критичних мінералів.
Побудова цієї системи триматиметься на п’яти компонентах: абсолютна приватна ініціатива, тотальне залучення іноземних інвестицій, сильні та некорумповані державні інституції, адаптація законодавства до директив ЄС та збереження високого рівня економічної свободи.
Реалії травня 2026-го: стабілізація після падіння
Потреба у запуску довгострокового плану є критичною, адже поточні економічні показники демонструють складні реалії воєнного часу. Нагадаємо, що в першому кварталі 2026 року ВВП України продемонстрував падіння на 0,5% у річному вимірі (після короткого оптимістичного зростання на 2,8% наприкінці 2025 року). Проте вже у квітні темпи падіння вдалося суттєво уповільнити до символічних 0,2%, що свідчить про адаптацію бізнесу.
Що далі? Наступним практичним кроком стане жорсткий відбір конкретних флагманських інвестиційних проєктів. Цей верифікований пакет презентують світовим інвесторам та урядам країн-партнерів під час великої Міжнародної конференції з відновлення України (URC-2026), яка відбудеться 25–26 червня у Гданську (Польща).
