Під час засідання Європейської ради в Брюсселі лідери країн Європейського Союзу ухвалили історичне рішення, погодившись із пропозицією подовжити термін дії економічних санкцій проти Російської Федерації. Вперше від початку повномасштабного вторгнення обмеження будуть продовжені одразу на 12 місяців, а не на пів року, як це практикувалося раніше.
Надважливі переговори за участі Президента України
Офіційне рішення щодо зміни санкційного механізму було зафіксовано за підсумками тривалих дискусій. Саміт Європейської ради розпочався за безпосередньої участі Президента України Володимира Зеленського. Після його від’їзду європейські лідери продовжили обговорення у вузькому колі. Загалом переговорний процес щодо українського кейса тривав близько трьох з половиною годин і завершився незадовго до опівночі за київським часом.
Ухвалення фінальних висновків саміту офіційно підтвердила речниця президента Європейської ради Марія Томасік, яка заявила журналістам у Брюсселі про завершення обговорення та затвердження 12-місячного терміну для обмежувальних заходів проти РФ.
Кінець епохи шантажу: що уможливило зміну правил
Перехід на річний цикл продовження санкцій є визначним політичним прецедентом для Брюсселя. Протягом останніх десяти років держави-члени ЄС були змушені кожні шість місяців повертатися до голосування для пролонгації санкційного режиму. Така процедура створювала регулярні можливості для окремих урядів, зокрема для Угорщини під керівництвом Віктора Орбана, використовувати право вето як інструмент політичного торгу та вимагати від Брюсселя економічних чи політичних поступок. Періодично до блокування ініціатив долучалася і Словаччина.
Кардинальна зміна регламенту та усунення загрози регулярного угорського вето стали можливими після поразки партії Віктора Орбана на нещодавніх виборах. Відсутність блокування з боку Будапешта дозволила решті лідерів ЄС консолідовано затвердити триваліший період дії обмежень.
Наразі інституції Євросоюзу продовжують активну роботу над формуванням чергового, 21-го пакета санкцій проти Росії. Напередодні саміту профільні джерела зазначали, що розширення санкційних списків має високі шанси на узгодження через зникнення ключових заперечень. Водночас у процесі поточних переговорів виникли нові локальні суперечності — наразі позицію зауважень висловлює Болгарія, яка виступає проти включення до нових списків обмежень глави РПЦ патріарха Кирила.
Раніше повідомлялося, що Україна ризикує втратити 680 мільйонів євро від Євросоюзу через невиконані зобов’язання.
