Невиплати «оздоровчих»: Профспілка залізничників виграла суд проти «Укрзалізниці» на 6 мільярдів гривень

Screenshot 71

Система трудових відносин в Україні під час дії правового режиму воєнного стану отримала потужний судовий прецедент, який здатний змінити підходи великого державного бізнесу до виконання соціальних зобов’язань. Печерський районний суд міста Києва ухвалив рішення у масштабній справі, повністю задовольнивши позовні вимоги Профспілки залізничників і транспортних будівельників України проти акціонерного товариства «Укрзалізниця».

Суд визнав протиправною та незаконною діяльність керівництва держкомпанії щодо одностороннього зупинення виплат матеріальної допомоги на оздоровлення, а також інших соціальних гарантій, закріплених у колективних договорах та Галузевій угоді.

Суть конфлікту та фінансовий масштаб справи

Гостре протистояння між трудовим колективом та правлінням залізничного монополіста розпочалося ще на початку повномасштабного вторгнення. 14 березня 2022 року правління АТ «Укрзалізниця» ухвалило одностороннє рішення про призупинення низки положень колективних договорів, що регулювали виплату «оздоровчих». Згодом, у червні 2024 року, керівництво компанії спробувало зафіксувати ці виплати на мінімальному рівні, який суттєво відрізнявся від первинно гарантованих угод.

Головним юридичним аргументом профспілкової сторони стало те, що топменеджмент залізниці пішов на цей крок без погодження із виборними профспілковими органами та з прямим порушенням встановленої законом процедури внесення змін до колективних договорів.

За попередніми фінансовими підрахунками Профспілки, загальний обсяг сформованої заборгованості перед сотнями тисяч залізничників за весь період дії обмежень наразі становить колосальну суму — близько 6 мільярдів гривень.

З офіційної заяви Голови Профспілки залізничників Олексія Семеруня:

«Ця справа є однією з наймасштабніших у системі судового захисту колективних трудових прав в Україні під час війни. Це рішення підтвердило правову позицію профспілки, яку я відстоював від початку: права працівників не можуть бути скасовані в односторонньому порядку».

Два роки процесуальної боротьби 

Шлях до ухвалення судового рішення тривав понад півтора року — судове провадження було офіційно відкрито 7 жовтня 2024 року. Протягом цього часу юридичний департамент «Укрзалізниці» неодноразово (щонайменше 5 разів) намагався заблокувати або затягнути розгляд по суті, подаючи однотипні клопотання про закриття провадження. Суд відхилив усі процесуальні спроби відповідача як необґрунтовані.

Розгляд справи по суті завершився 31 березня 2026 року, а повний текст рішення суду вже внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄДРСР). Вагому роль у процесі відіграли безпосередні керівники первинних ланок (зокрема, очільники профкомів Фастівського моторвагонного депо Іван Безпалий та Київської дирекції залізничних перевезень Петро Хлистун), які надали суду докази критичної важливості збереження соціального пакету для залізничників, що працюють в умовах підвищеної небезпеки.

Юридичні експерти зазначають, що це судове рішення виходить далеко за межі спору всередині «Укрзалізниці». Воно чітко вказує роботодавцям, що навіть воєнний стан не є індульгенцією для свавільного та одностороннього урізання соціальних прав найманих працівників без досягнення компромісу з трудовими колективами.

Раніше повідомлялося, що Укрзалізниця запустила онлайн-продаж квитків на приміські поїзди по всій Україні.