Для мільйонів українців, які виїхали до європейських країн як до повномасштабного вторгнення, так і після 2022 року, перебування за кордоном трансформувалося у тривалу економічну реальність із власним балансом доходів та видатків. Попри те, що номінальні заробітки у країнах Європейського Союзу суттєво перевищують українські показники, висока вартість повсякденного життя, податковий тиск та витрати на житло часто роблять реальний чистий дохід мігрантів набагато скромнішим, ніж здається на перший погляд.
Станом на першу половину 2026 року середня заробітна плата в Україні зафіксована на рівні близько 28 300 гривень (орієнтовно 550 євро). Водночас середній показник «чистими» (на руки) по Євросоюзу сягає 3 155 євро. Проте доходи більшості українців за кордоном зазвичай є нижчими за середньоєвропейські, оскільки значна частина громадян змушена працювати не за своєю основною спеціальністю, а у сферах виробництва, логістики, HoReCa чи на сезонних роботах із мінімальними ставками.
Брутто проти нетто: скільки з’їдають європейські податки
Аналізуючи ринок праці ЄС, експерти наголошують на важливості розрізнення понять «брутто» (оклад, прописаний у трудовому договорі до відрахувань) та «нетто» (фактичні кошти, отримані на банківську картку). Через розвинену та прогресивну систему оподаткування та соціального страхування (медичні, пенсійні та інші фонди) у більшості держав європейського блоку з офіційної зарплати утримується від 20% до 35%. Таким чином, реальний капітал працівника становить лише 65–80% від початкової суми брутто, що докорінно змінює купівельну спроможність.
- Читайте також: Євросоюз планує прив’язати фінансову допомогу Україні до реформи ПДВ на іноземні посилки — Bloomberg
Географія заробітків: Польща, Німеччина та Чехія
Ситуація з виплатами у найбільш популярних серед українців країнах працевлаштування має таку структуру:
-
Польща: Залишається лідером за кількістю українських працівників. Середній дохід становить близько 8 750 злотих брутто (близько 2 000 євро), що після сплати податків конвертується у 6 500–7 000 злотих нетто (1 500–1 650 євро на руки). На складах та у логістиці можна отримати до 9 000 злотих брутто. Мінімальний поріг від початку 2026 року встановлено на рівні 4 806 злотих брутто (3 606 злотих або ~850 євро нетто).
-
Німеччина: Пропонує вищі заробітки, де середній показник українців дорівнює 4 250 євро брутто. На руки працівники отримують у середньому 2 400–2 700 євро (залежно від сімейного стану та податкового класу). Кваліфіковані медики, інженери та IT-спеціалісти заробляють від 3 000 євро нетто, тоді як персонал без кваліфікації — 2 200–2 500 євро. Мінімальна погодинна ставка брутто становить 13,90 євро, що забезпечує близько 2 400 євро нетто на місяць за повної зайнятості.
-
Чехія: Мінімальна зарплата становить 22 400 чеських крон брутто (900 євро), або 18 000–19 000 крон нетто (740–780 євро). Спеціалісти на виробничих лініях та логістичних хабах зазвичай заробляють 30 000–32 000 крон брутто (24 000–26 000 крон або 1 200–1 300 євро на руки). З урахуванням висококваліфікованих кадрів середній дохід українців у цій країні коливається в межах 1 900–2 000 євро нетто.
-
Нідерланди та Західна Європа: У Нідерландах встановлено мінімальну планку у 2 311 євро брутто (1 700–1 900 євро нетто). На аграрних та логістичних об’єктах українці заробляють до 2 000 євро чистими. Загалом у країнах Скандинавії та Західної Європи (Норвегія, Австрія, Франція) доходи українців тримаються на рівні 1 000–2 000 євро нетто, суттєво поступаючись доходам місцевих громадян (2 500–4 000 євро нетто) через мовний бар’єр та роботу на позиціях нижчої ланки.
Читайте також: Переговори про вступ до ЄС: Євросоюз неофіційно відкрив усі шість кластерів для України
Куди зникають «високі європейські доходи»
Головним чинником, що нівелює відчуття фінансового достатку, є структура базових європейських витрат. Найважчим тягарем для гаманця стає оренда нерухомості. У мегаполісах (Берлін, Варшава, Прага, Амстердам) вартість звичайної однокімнатної квартири коливається від 700 до 1 200 євро на місяць. Це змушує мігрантів віддавати за житло від третини до половини свого місячного заробітку, кооперуватися з іншими людьми, шукати кімнати в передмістях чи користуватися житлом від роботодавців.
Окрім оренди, вагому частку бюджету забирають:
-
Комунальні послуги (опалення, світло, інтернет), які значно зростають у зимовий період;
-
Комерціалізований транспорт (витрати на авто, дорогі квитки, пальне, страхування та паркування);
-
Повсякденні витрати на продукти харчування, мобільний зв’язок та одяг.
У підсумку, працівник логістичного сектору в Польщі із доходом 1 700 євро нетто або працівник у Німеччині із зарплатою 2 500 євро після покриття всіх щомісячних базових потреб та оплати орендованого житла часто залишається із кількома сотнями євро «вільних» коштів. Ці гроші зазвичай спрямовуються на фінансову допомогу родичам в Україні або формування мінімальних заощаджень.
Експерти резюмують: ключовим фактором для переходу в заможніший фінансовий сегмент є подолання мовного бар’єра та офіційне підтвердження дипломів. Знання мови країни перебування та підтверджена кваліфікація здатні підвищити доходи українця в ЄС у 2–3 рази, відкриваючи шлях до повноцінної інтеграції та стабільного майбутнього.
