Екологічна ситуація в акваторії Азовського моря під час повномасштабного вторгнення та окупації стрімко погіршується, наближаючись до критичної межі. Російські окупаційні структури вже не здатні приховувати масштабні аномалії: катастрофічне падіння обсягів вилову традиційних видів риб, стрімке збільшення рівня солоності води та, як наслідок, масштабне засилля медуз-корнеротів.
Водночас в акваторії фіксується вибухове зростання популяції морських безхребетних — креветок, рапанів та мідій. Коріння цієї проблеми сягає ще подій 10-річної давнини, коли структура традиційного рибного промислу регіону почала незворотно змінюватися. Головним каталізатором екологічного зсуву стало підвищення солоності води, яке тривалий час безпосередньо пов’язують із будівництвом росіянами Керченського (Кримського) мосту, а також із природними чинниками — обмілінням річки Дон та різким скороченням припливу прісної води. Як наслідок, через Керченську протоку суттєво посилився притік щільнішої солоної води з Чорного моря, і чорноморські безхребетні види почали витісняти корінну прісноводну фауну.
Бум креветок та абсолютні рекорди рапанів у промислі
Зміна хімічного складу води призвела до колосального збільшення біомаси окремих видів. Зокрема, за останні десять років промисловий запас креветок в Азовському морі зріс у 27 разів — зі скромних 111 тонн до рекордних 3 000 тонн. Обсяг рекомендованого вилову при цьому зріс майже в 19 разів (із 30 до 563 тонн). Вже в умовах окупації, за підсумками 2025 року, фактичні обсяги вилову креветок у 5–6 разів перевищили показники попередніх років, причому 89% усього видобутку припадає саме на Північне Приазов’я.
Проте абсолютним і безпрецедентним рекордсменом за темпами розмноження в Азовському морі став хижий молюск рапан. Його промисловий запас злетів із мізерних 1,5 тонн до колосальних 20–26 тисяч тонн. Наразі рапани стали найбільш інтенсивно виловлюваним об’єктом, випередивши за обсягами видобутку традиційне рибне багатство Азовського моря — тюльку, піленгаса, камбалу-калкан та бичків. Загарбники почали промислове освоєння цього ресурсу у 2024 році, а вже у 2025 році ключовою зоною видобутку рапанів стала тимчасово окупована Бердянська затока.
Запаси мідій та обмеження промислу
Паралельно з цим окупаційні наукові кола оцінюють поточні запаси мідій в Азовському морі у 42 600 тонн. Попри такий значний потенціал, ліміт на промисловий вилов цього молюска росіяни наразі встановили на досить скромному рівні — лише 30 тонн.
Всі ці процеси свідчать про тотальне переформатування та деградацію унікальної екосистеми Азовського моря. Перетворення колись найбагатшого на рибу моря на солоний басейн для безхребетних є прямим наслідком варварського втручання людини в гідрологічний режим регіону.
