“Хлопці дуже втомлені та виснажені”: у Запоріжжі вшосте відбулася акція на підтримку демобілізації військових

У неділю, 28 січня, у Запоріжжі вже вшосте відбулася акція в якій взяли участь дружини та рідні військовослужбовців, вони відстоюють право своїх чоловіків на демобілізацію після 18 місяців служби. 

Головна вимога учасників заходу — ухвалити законопроєкт про уточнення строків військової служби (№9142).

Акцію провели перед будівлею Запорізької обласної державної адміністрації, тут зібралося майже 40 жінок. Це матері, дружини та сестри військових, які вже понад півтора року перебувають у лавах ЗСУ та на фронті.

Катерина, організаторка акції та дівчина військового каже: її коханий вже 651 день на війні, пішов на фронт добровільно: “Вони відстоюють наші права там, щоб ми жили, а ми за них тут відстоюємо на наших пікетах. Ми вимагаємо, щоб дали їм нормальні терміни служби, вони теж втомлені, тому теж хочеться, щоб вони відпочили. Заради нас вони воюють, вже другий рік, деякі взагалі без ротацій. Їм теж потрібен відпочинок”.

Анна — дружина військового, вчетверте вийшла на акцію. Каже: її чоловік майже з початку повномасштабного вторгнення захищає країну: “Хлопці дуже втомлені, хлопці виснажені. Востаннє мій чоловік був у відпустці у листопаді. Вона тривала 10 днів. У військових теж є родини, є діти. Кожна дитина потребує батька. Кожна дружина, мати, кожна сестра, вона також потребує своїх чоловіків поруч”.

Цікаво, що на акцію деяки жінки прийшли у військовому одязі. Анна каже, що це на знак підтримки чоловіків: “Це символ того, що ми хочемо обіймати також наших чоловіків, синів, братів кожного дня. Це їхня частинка з нами сьогодні присутня”.

Юлія, дружина військового, теж чекає на чоловіка, який воює з перших днів війни: “Я вийшла, щоб його демобілізували, тому що в них вже немає ні сил, ні морального духу, тим паче після поранення. У мого чоловіка була поранення. Зараз він також не в тилу, а на нулі. Я бажаю, і мої рідні, син, щоб він повернувся додому”.

Ще одна учасниця акції Юлія каже: її чоловік має право бути вдома: “Він на фронті 20 місяців. Щоб прийняли хоча б 18 місяців, щоб його вже відпустили додому, тим паче є на кого змінювати. Ми це бачимо кожного дня. Купа людей, є можливість підготувати, тому повинна бути справедливість. В них також є права, є сім’ї, є родини, є діти, є матері”.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

2024-01-28