Громадяни України, які прибувають до Польщі, почали частіше стикатися з проблемами під час оформлення статусу тимчасового захисту (PESEL UKR). Місцеві органи влади (уженди) стали застосовувати більш суворий підхід до перевірки підстав для надання цього статусу, що викликає занепокоєння як у самих українців, так і у польських роботодавців.
Чому виникають відмови?
Останнім часом почастішали випадки, коли заявникам замість статусу UKR надають статус NUE. В ужендах це пояснюють тим, що заявник нібито не походить з регіону, де безпосередньо ведуться активні бойові дії, а отже, не має права на пільговий статус тимчасового захисту.
Представники бізнесу зазначають, що установи стали прискіпливіше аналізувати причини приїзду до країни. Чиновники намагаються з’ясувати, чи справді людина рятується від війни, чи її мотиви мають переважно економічний характер.
Окрім нових прибулих, з труднощами стикаються й ті, хто раніше мав статус UKR, але втратив його через тривалу відсутність у Польщі. У разі повернення поновити такий статус стає вкрай складно.
- Читайте також: Зміна міграційних трендів: українці масово залишають Польщу, поступаючись місцем робітникам з Азії та Латинської Америки
Що означає відсутність статусу UKR?
Статус UKR є ключовим для багатьох українців, адже він гарантує:
-
легальне проживання в країні;
-
доступ до державної системи охорони здоров’я;
-
можливість працевлаштування за спрощеною процедурою (на підставі повідомлення).
Відмова у наданні цього статусу ускладнює процес легалізації та пошуку роботи.
Контекст ситуації
Ситуація з наданням захисту накладається на загальне охолодження дискусій щодо лібералізації ринку праці. Раніше стало відомо, що Міністерство сім’ї, праці та соціальної політики Польщі призупинило роботу над нормативним актом, який мав спростити працевлаштування іноземців через створення переліку дефіцитних професій. Повертатися до цього питання найближчим часом влада не планує.
Експерти нагадують, що навіть без статусу UKR громадяни України можуть перебувати в Польщі на підставі безвізу, проте це значно обмежує їхні можливості щодо швидкої інтеграції на ринку праці та отримання соціальних гарантій.
